Коваль Сергій Васильович

Сергі́й Васи́льович Кова́ль (нар. 30 серпня 1977(19770830) року, с. Рихта, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область  — 26 березня 2021 року, с-ще Шуми, Бахмутський район, Донецька область) — підполковник, командир загону пошуку та знешкодження саморобних вибухових пристроїв 143-го центру розмінування Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Сергій Коваль
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 30 серпня 1977(1977-08-30)
Рихта, Кам’янець-Подільський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть 26 березня 2021(2021-03-26) (43 роки)
Шуми, Торецька міська територіальна громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(снайперський обстріл)
Поховання Кам'янець-Подільський
Alma Mater ПДАТУ
Військова служба
Роки служби ?—2021
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Інженерні війська
Формування
 143 ЦР
Війни / битви

Війна на сході України

    Нагороди та відзнаки

    Із життєпису

    Проживав у м. Кам'янець-Подільський, де закінчив військово-інженерний факультет Подільської державної аграрно-технічної академії. Службу починав командиром взводу розмінування. Учасник миротворчих місій, зокрема, в Афганістані (2014—2015 рр.).

    Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2014 року, з перших днів війни.

    Загинув 26 березня 2021 року, біля селища Шуми Донецької області, здійснюючи розвідку замінованої території, внаслідок смертельного поранення під час снайперського обстрілу.

    Під час виконання завдання розпочався обстріл українських військових підрозділами окупаційних військ Російської Федерації. Командир групи, підполковник Коваль, надавав першу допомогу та намагався евакуювати смертельно пораненого старшого сержанта Сергія Барнича. Тоді ж загинули старший сержант Максим Абрамович та старший солдат Сергій Гайченко, важкі поранення отримав старшина Сергій Бруска, поранення середньої тяжкости — старший солдат Гещук.

    Похований 29 березня 2021 року, на Алеї Слави цвинтаря в Кам'янці-Подільському. Залишилися дружина, чотирирічна донька та 17-літній син.

    Нагороди та вшанування
    • Указом Президента України № 149/2021 від 7 квітня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].

    Див. також

    Примітки
    1. Указ Президента України №149/2021 «Про відзначення державними нагородами України». https://www.president.gov.ua/. Процитовано 9 квітня 2021.

    Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.