Ковач Іван Андрійович

Народився 29 серпня 1946 року у селі Копачеле Караш-Северинського повіту (Румунія). Закінчив філологічний факультет Бухарестського університету (1969), працював у редакції газети «Новий вік», потім головним редактором газети «Вільне слово». Радник Міністерства виховання та досліджень Румунії.

Автор поетичних збірок «Поезії» (1972), «Рівнодення» (1975), «Зав'язь» (1978), «Диво» (1981), «Життя без коми» (1986), «Остаточні світанки» (1988); збірок прозових творів «Явір, що в полі одинокий» (1974), повісті «Чуга» (1976).

Окремі видання:

• Ковач І. Вірші // Поза традиції. Антологія української модерної поезії в діаспорі. — Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава, 1993. — С. 345–352.
• Ковач І. Остаточні світанки: Поезії. — Бухарест: Критеріон, 1988. — 100 с.
• Ковач І. Трагічність генія в «Лісовій пісні» Л.Українки і «Лучафері» М. Емінеску // Обрії. — Бухарест: Критеріон, 1985. — С. 153–157.

• Носенко Т. А., Ребошапка І. Г.;Ковач Іван Андрійович // Українська літературна енциклопедія: У 5т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. -С. 514.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.