Ковила Сирейщикова

Ковила́ Сире́йщикова (Stipa syreistschikowii)[1] багаторічна рослина родини тонконогових, понтичний ендемік. Вид занесений до Червоних книг України і Росії. Перспективна декоративна культура.

Ковила Сирейщикова
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Ковила (Stipa)
Вид:
Ковила Сирейщикова (S. syreistschikowii)
Біноміальна назва
Stipa syreistschikowii
P.Smirn., 1948

Опис

Трав'яниста рослина, що утворює невеличкі щільні дернини, гемікриптофіт. Стебла під суцвіттями щетинистоволосисті, заввишки 40-60 см. Листки вузькі (2-4 мм завширшки), щетиноподібні, згорнуті, зовні голі, гладенькі, зсередини гострошорсткі.

Суцвіття — вузька, стиснута волоть завдовжки до 10 см, що складається з 5-8 одноквіткових колосків. Її вісь 7,5-14 см завдовжки, запушена щетинкоподібними, довгими (до 5 мм) волосками, на нижньому вузлі з пензликом волосків. Нижня квіткова луска завдовжки 18-22 мм. Крайові смужки волосків доходять до основи остюка. Остюк 25-46 см завдовжки, повністю запушений, двічі колінчастозігнутий, пірчастий, у нижній частині закручений, коротковолосистий.

Екологія та поширення

Вид світлолюбний і посухостійкий, віддає перевагу багатим на кальцій кам'янисто-щебенистим ґрунтам. Зростає у передгір'ях, у нижній частині гірських схилів, у кам'янистих степах.

Квітне у травні-липні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням. Запилення і поширення насіння відбувається за допомогою вітру.

Ареал виду охоплює Балкани, південний захід Туреччини, Західний Кавказ, Передкавказзя, Північно-Західне Закавказзя, Кримський півострів. Усі кримські популяції розташовуються на сході Південного узбережжя Криму між Кара-Дагом і Судаком. Ці скупчення невеликі за розміром і лише на оголених кам'янистих ділянках рослини утворюють суцільний покрив.

Значення і статус виду

Оскільки українські популяції знаходяться на північній межі ареалу, головною загрозою для них є природні чинники: низька конкурентна спроможність, сукцесійні зміни. Крім того, зменшенню чисельності сприяють заліснення схилів, випасання худоби, збір рослин для сухих букетів. Вид занесений до додатку Бернської конвенції з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування. В Україні він охороняється у Карадазькому природному заповіднику.

Як щільнодернинний злак ковила Сирейщикова здатна утримувати часточки субстрату, запобігати його розмиванню і вивітрюванню, а надто на малопотужних кам'янистих ґрунтах, де вона полюбляє рости. Отже цей вид слід розглядати як ґрунтотвірний і протиерозійний. Крім того, рослина декоративна і може бути застосована у садівництві.

Синоніми

  • Stipa grafiana var. paradoxa Junge
  • Stipa paradoxa (Junge) P.A.Smirn.
  • Stipa paradoxa subsp. glabricostata Martinovský
  • Stipa pulcherrima var. paradoxa Junge ex B. Fedtsch.
  • Stipa schisensis Roshev. ex Grossh.[1]

Джерела

  1. The Plant List.(англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.