Ковила гірська

Трав'яниста рослина заввишки до 1 м, гемікриптофіт, злак, що утворює не надто щільні дернини. Стебла з дрібним запушенням під вузлами та густим щетинистим запушенням під суцвіттям (волоски завдовжки 0,2-0,5 мм). Стеблові листки 8-18 см завдовжки, 1,5-4,1 мм завширшки, при переході до голих піхов з кільцем волосків; язички яйцеподібні, завдовжки 4-7 мм. Неплідні гони сизуваті, дорівнюють стеблу. Листкові пластинки знизу голі та гладенькі, зверху дрібно-щетинисті.

Суцвіття — волоть, що складається з 6-11 одноквіткових колосків. Її вісь 9-16 см завдовжки, запушена щетинкоподібними волосками, на нижньому вузлі з пензликом волосків до 1,5 мм завдовжки. Колоскові луски до 6,5-9 см завдовжки. Нижня квіткова луска 21-25,5 мм завдовжки, крайові смужки волосків доходять до основи остюка, де переходять у короткий однобічний вінець. Дорзальні смужки однакові, не доходять до середини луски. Остюк у нижній закрученій частині голий, трохи шорсткий, у верхній — пірчастий, гола частина остюка жовтувата.

Рослина світлолюбна і посухостійка, віддає перевагу карбонатним, погано розвинутим ґрунтам. Зростає у гірських степах на висоті до 1000 м над рівнем моря. Входить до складу петрофітних типчаково-ковилових угруповань, за сприятливих умов утворює ділянки із суцільним покриттям. Розмножується насінням.

Вузький ендемік Північного Причорномор'я, розповсюджений в Криму і на Північному Кавказі. В Криму популяції цього виду трапляються на схилах північної та центральної частини Головного пасма Кримських гір.

Вид доволі стійкий до поїдання худобою, але на чисельність ковили гірської негативно впливає надмірне випасання, весняні пали, заліснення, порушення ґрунту.

У зв'язку з невисокою чисельністю господарського значення не має, але в дикому середовищі ця рослина приносить користь, запобігаючи руйнації ґрунтів, особливо малопотужних, на яких вона найчастіше зростає. Ковила гірська є близькою родичкою ковили найкрасивішої і, так само як і споріднений вид, відрізняється високими декоративними якостями, отже може застосовуватися в озелененні.

Єдиної думки стосовно статусу цього таксона не існує: різні дослідники розглядають його або як самостійний вид, або як підвид ковили найкрасивішої. Синонімом ковили гірської вважається Stipa pulcherrima K.Koch, включно зі Stipa glabrinoda Klokov і Stipa oreades Klokov var. glabrinoda (Klokov) Dubovik.

• Ковила гірська в Червоній книзі України. — Переглянуто 5 січня 2015.