Клоков Михайло Васильович

Народився в сім'ї народного вчителя. По закінченні гімназії навчався на біологічному факультеті Харківського університету, далі — в аспірантурі при науково-дослідній катедрі ботаніки ХІНО (1922—1926) та кафедрі літератури (1926—1930). З двадцяти років працював ботаніком у Харківському університеті, а від 1944 року в Інституті ботаніки АН УРСР. Під час війни був в евакуації в Ташкенті, потім у Кзил-Орді. 1947 року захистив дисертацію на ступінь доктора біологічних наук, отримав звання професора. 1969 року за участь у створенні 12-томної праці «Флора УРСР» удостоєний Державної премії СРСР.

Описав близько шестисот нових видів квіткових рослин, відкрив два десятки досі невідомих науці рослин, один із видів берези його учень Борис Заверуха назвав ім'ям вчителя — Береза Клокова.

Автор понад ста сорока наукових праць із теоретичних питань систематики та філогенії вищих рослин.

Відомий теоретик у галузі ейдології. Чимало праць ученого присвячено поняттю «вид» і різноманіттю його проявів. Михайлу Клокову (1978) належать такі терміни як «сувиддя» (великий вид) і «філон» (малий вид). Ці еволюційні поняття стали продовженням роботи над давніми концептами генетиків: «ліннеон» (великий вид), «жорданон» (елементарний вид) і «біотип» (локальна форма) (Филипченко, 1978).

В кінці 1920-х та на початку 1930-х років був кореспондентом Українського комітету охорони пам'яток природи. У 1927 році був відряджений до Маріпольщини для проектування заповідника Кам'яні могили, про що у збірці Комітету опубліковані звіти дослідника[2].

Літературну діяльність почав 1915 року. З 1922 року виступав також як літературний критик. Належав до літературних організацій «Арена», ВУСПП (1927—1934).

1924 року вийшла збірка статей Доленґа «Критичні етюди», до якої ввійшли раніше друковані в журналах розвідки й огляди «Літературні взаємовідносини», «До питання про дві системи мови», «Імпресіоністичний ліризм у сучасній українській прозі» (Червоний шлях. — 1924. — № 1/2), «Нотатки до історії жовтневої прози та епосу» (Жовтневий эбірник. — ДВУ, 1924), «Жовтнева лірика» та ін.

Крім цього, був автором статей: «Проблема життєрадісності» («Арена», 1922, № 1), «Трагедія непотрібної трагічності» (Ч. Ш., 1924, № 4-5) — з приводу творів В. Підмогильного, «Ленін у художній літературі» («Книга», 1924, № 5), «Повсталий світ» (Ч. Ш., 1925, № 4), «1924 — Наші літературні здобутки» («Нова Громада», 1925, № 1), «Нотатки про сучасну поезію» («Культура і побут», 1926, № 34), «Соціальні мотиви в українській поезії останніх двох років» (там же, 1926, Ns 38), «Поезія Вас. Еллана» (Ч. Ш., 1927, № 1), «Післяжовтнева українська література» (Ч. Ш., 1927, № 11), «До питання про художню політику ВУСППа» (журнал «Гарт», 1927) та ін. Активно друкувався в журналі «Критика», заснованому 1928 року, де містив свої статті, огляди поточної літератури, рецензії.

• І. М. Лисенко. Клоков Михайло Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 355. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Л. І. Крицька. Клоков Михайло Васильович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Крицкая Л. И. Михаил Васильевич Клоков: краткий очерк жизни и творчества // Мосякин С. Л. Вид и видоборазование у растений: фитоэйдологические взгляды М. В. Клокова и современность. — Киев: Институт ботаники им. Н. Г. Холодного НАН Украины, 2008. — С. 45-52. ISBN 978-966-306-143-3.

• http://vitchyzna.ukrlife.org/3_4_04dolengo.htm
• http://poetry.uazone.net/doleng01.html