Ковпак (гриб)

Ковпак кільчастий (Cortinarius caperatus (Pers.) Fr. = Rozites caperata (Pers.) P.Karst.) їстівний гриб з родини павутинникових (Cortinariaceae) з роду павутинник (Cortinarius). Раніше вважався єдиним представником роду Rozites. Місцева назва — «панчішка»[джерело?].

?
Ковпак (гриб)

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Павутинникові (Cortinariaceae)
Рід: Павутинник (Cortinarius)
Вид: Ковпак кільчастий
Cortinarius caperatus
(Pers.) Fr., 1838
Синоніми
Rozites caperata (Pers.) P.Karst.
Посилання
Вікісховище: Cortinarius caperatus
МСОП: 122090482
NCBI: 75324
MB: 201073
IF: 201073

Будова

Шапка (3)5-10(12) см у діаметрі, напівкуляста, пізніше опукло- або плоскорозпростерта, здебільшого з горбом, з тупим краєм, солом'яно- чи глинисто-жовта, оранжево- або абрикосово-жовта, у центрі білувата від залишку загального покривала, суха, притиснуто-тонколуската, згодом майже гола, з пластівцями по краю. Пластинки широкі, тонкі, густі, бежеві, пізніше блідо-вохряні, при достиганні вохряно-коричневі. Спорова маса вохряно- або іржаво-коричнева. Спори (10)11 — 14(18) Х 7-9 мкм, вохряно-коричнюваті, бородавчасті, із сосочкоподібною ростковою порою. Ніжка 5-9(12) Х 1-2 см, щільна, біла, згодом жовтувата, гола, з подвійним, щільним жовтуватим кільцем, біля основи з прирослою піхвою, утвореною загальним покривалом (у старих плодових тіл піхва зникає). М'якуш шапки та ніжки білий, під шкіркою шапки червонувато-жовтий, з приємним смаком і запахом.

Поширення та середовище існування

Поширений в Північній Америці, Європі та в деяких місцях Азії. Чимало цього гриба росте в Скандинавії, дуже багато — в Білорусі, в Росії — в західних і центральних районах Європейської частини.

В Україні поширений на Поліссі та в Прикарпатті. Росте у хвойних лісах; у серпні — жовтні.

Практичне використання

Дуже добрий їстівний гриб, належить до третьої категорії. Використовують свіжим, про запас сушать.

Джерела

  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 142–143.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.