Ковчег Ноя

Мікеланджело Буонарроті, Потоп, Сикстинська капела, Ватикан.

Згідно з главами 6-9 книги Буття історія Ковчега починається з того, що Бог побачив велике розбещення людини на землі і вирішив навести потоп на землю і винищити людей з землі. [2] Але Ной знайшов милість в очах Бога, бо був він чоловік праведний і невинний поміж людей свого часу. Бог звернувся до Ноя з велінням збудувати ковчег і взяти з собою дружину; синів Сима, Хама та Яфета; їхніх дружин. Окрім того, Ной мав взяти з собою по двоє з усього живого на землі (самця та самицю з птаства, худоби, плазунів кожного роду), а також їжі для прогодування сім'ї та тварин.

Через сім днів після того, як Ной з родиною і всі тварини ввійшли до ковчега «відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори, і був дощ на землі сорок день і сорок ночей». Вода вкрила навіть найвищі гори і вимерло все, що рухається на землі. «І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було».

Через 150 днів Ковчег зупинився на горах Араратських. Вода продовжувала спадати і через 70 днів завиднілися гірські вершки. Ной вислав крука, який «літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі». Потім Ной вислав голуба, але той повернувся не знайшовши землі. Ще через сім днів Ной знову випустив голуба, і він повернувся з оливковим листком у дзьобі; тоді Ной зрозумів що вода спадає. Ной почекав ще сім днів і випустив голуба знову, цього разу голуб не повернувся. Після цього Ной з родиною, а також всі тварини вийшли з Ковчега і Ной приніс жертву Богу, а Бог вирішив, що Він більше ніколи не проклинатиме землю за людину, і вже більше не вбиватиме всього живого, як то Він вчинив був.

На згадку про Свою обіцянку людям Бог дав їм веселку у хмарі, говорячи: «І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка. І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло».

В 1948 році знайшлася клинописна табличка, перекладена через декілька десятиліть Ірвінгом Фінкелем, куратором Британського музею, із досі невідомою вавилонською версією про великий потоп. У цій версії були дані конкретні розміри незвичайно великого корабля (різновид круглого човна). Його відкриття призвело до створення телевізійного документального фільму[3] та книги, що резюмує це відкриття. Масштабна копія човна, описаного на табличці, була побудована та плавала в Кералі, Індія[4].

Стійко побутує міф, що Бог наказав Ною взяти кожної тварини по парі. Цей мотив часто повторюється в картинах. Однак, згідно з текстом Біблії, кількість тварин різних видів була різною, залежно від уявлень про їх міфічну "чистоту":

Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її. 3 Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі. [5]