Крук

Крук.

Чималі блискучо-чорні птахи з міцним великим дзьобом. Маса до 1600 г, а розмах крил до 150 см. Молоді птахи чорні, без блиску, з буруватим відтінком.

У природі їх визначають за розмірами, чорним кольором оперення і характерним криком «кру-кру» (за що дістали свою українську назву). Шлюбні ігри в повітрі, коли птахи кружляють і ганяють один одного, починаються дуже рано — в лютому і навіть у кінці січня. Великі гнізда мостять високо на деревах. За характером живлення — всеїдні птахи. Охоче поїдають падло, живих дрібних хребетних, комах тощо. Як і хижі птахи, неперетравлені рештки їжі викидають через рот у вигляді погадок.

Гнізда з чималих сучків і гілок мостять у затишних куточках старого лісу або в парках, на високих, старих деревах. Повна кладка з 5 зелених із темними плямками яєць з'являється на початку березня. Насиджують обидва птахи 17—20 днів. Пташенята залишаються в гнізді близько місяця.

Круки дуже корисні птахи, які знищують багато шкідливих комах і гризунів, а також виконують у природі санітарні функції. Заслуговують на цілковиту й ретельну охорону.

Тривалість життя у дикій природі сягає здебільшого 23 років[7][8], хоча більшість особин, імовірно, помирає в перші роки життя. У неволі птахи можуть жити набагато довше. Так, у Лондоні тауерські круки живуть до 44 років або навіть більше; є повідомлення про ворона, який прожив 80 років[9].

Яйця крука

Крук має терпіння: якщо очікування перед прийняттям рішення може дати більше, ніж будь-яка дія, він чекатиме. Його терпіння обчислюється у хвилинах, дозволяючи демонструвати цю здатність на рівні приматів[10].

Також у круків є жести, за допомогою яких вони привертають увагу інших птахів: для цього до дзьоба береться предмет (будь-який, який можна знайти поруч) та демонструється іншим крукам. У першу мить увагу привертає предмет, але потім контакт налагоджується з самим круком, що подає знак. Ця тактика аналогічна діям маленьких дітей, які намагаються привернути до себе увагу[11].

Круки, сороки, сойки — це не лише пернаті машини, жорстко запрограмовані своїми генами. Натомість вони є істотами, що в рамках обмежень їх спадковості, приймають складні рішення і показують усі ознаки того, що вони можуть насолоджуватися своєю багатою обізнаністю.

— Кендіс Севідж

Мозок крука є одним з найбільших серед птахів. Особливо великий їх hyperpallium. Вони виявляють здатність розв'язувати проблеми, а також демонструють інші когнітивні процеси, як-от імітація та розуміння.[12]

Крук вважається одним з найрозумніших птахів[12]. Британські вчені підтвердили наявність у крука інтелекту[13]. Коли вчені вирішили перевірити, чи справді крук наділений інтелектом, птахам давали пити воду з глибокого глечика, яку він не міг дістати дзьобом[13]. Піддослідний крук здогадався кидати в глечик різні предмети, аби рівень води піднявся[13]. Раніше таку ж саму кмітливість вчені виявляли лише в людиноподібних мавп[13]. За словами керівника експерименту Алекса Тейлора, вони здатні розрізняти об'єкти, що тримаються на плаву, і ті, що тонуть[13]. Круки викидали ґуму та пластмасу з глечика, коли бачили, що рівень води в глечику не підвищується[13].

Якщо дати крукові тверду їжу, скажімо, сухарик, а біля нього буде вода, то він спершу візьме сухарик, розмочить його у воді та лише тоді з'їсть.

Лінгвіст Дерек Бікертон, спираючись на роботу Бернда Гайнріха, останнім часом стверджує, що круки є одними з чотирьох відомих тварин (іншими є бджоли, мурахи та люди), які продемонстрували лінгвістичне зміщення, здатність спілкуватися про об'єкти або події, віддалені в просторі або часі від процесу спілкування. Наприклад, молоді круки ночують разом уночі, але зазвичай харчуються окремо впродовж дня. Однак, коли один з них виявляє велику тушу, яку охороняє пара дорослих круків, він повернеться до своїх друзів і розповість про свою знахідку. Наступного дня зграя молодих круків полетить на місце знахідки й віджене дорослих. Бікертон стверджує, що поява лінгвістичного зміщення була, можливо, найважливішою подією в еволюції людської мови, і що круки єдині хребетні разом із людиною, що демонструють таку здатність.[14]

Голос крука — гучне трубне гортанне «Кур» або виразне «ток», а також загальновідоме каркання. Учені виявили у круків понад 200 різних звукових сигналів. Кожен з цих сигналів має своє конкретне значення — від повідомлення про безпеку, наявність їжі й до команди пташеняті, що випало з гнізда, сидіти в кущах тихо і не рухатися[15]. Круки здатні повторювати звуки, у тому числі й людські слова.

Крук північноатлантичного підвиду (C. c. varius) над Селтьярнарнес, Ісландія.

Крук північноамериканського підвиду (С. c. principalis) над Муїр-Біч (Північна Каліфорнія).

Вид включає 8—11 підвидів:

• C. c. corax Linnaeus, 1758 — від Європи на схід до озера Байкал, на південь до Кавказького регіону та північного Ірану
• C. c. varius Brünnich, 1764 — Фарерські острови та Ісландія
• C. c. subcorax Severtzov, 1872 — від Греції на схід до північно-західної Індії, Центральної Азії та Західного Китаю, окрім Гімалайського регіону
• C. c. tingitanus Irby, 1874 — Північна Африка та Канарські острови
• C. c. tibetanus Hodgson, 1849 — Гімалаї, між 3300 і 7000 м н.р.м. — найбільший підвид
• C. c. kamtschaticus Dybowski, 1883 — Північно-Східна Азія
• C. c. principalis Ridgway, 1887 — північ Північної Америки, від Аляски до східного узбережжя й Ґренландії
• C. c. sinuatus Wagler, Isis, 1829 — південно-центральна Північна Америка та Центральна Америка

Круки є одними із найзловісніших птахів у народних віруваннях. Їх називають віщунами смерті, оскільки вони живуть у глухих лісах, живляться падлом. В українському фольклорі вони стали символом загибелі.

Інша думка: крук — це перевтілений чорт, який літає людськими дворами та робить шкоду.

Почувши голос крука, люди спльовували через ліве і праве плече, аби вберегтися від біди, проганяли птаха.

Своєю чергою, в германо-скандинавській міфології круки є позитивними персонажами. Двоє круків служать богові Одіну, а їхні імена — Хугін і Мунін — означають «думка» і «пам'ять». Також крук символізує мудрість та довголіття.

• Тауерські круки
• 8964 Коракс — астероїд, названий на честь цього виду птахів.

• Ворон — міфічний птах
• Україна в словах: Мовознав. слов.-довід.: Навч. посіб. для учнів загальноосвіт. шкіл , ліцеїв, гімназій, студентів, усіх, хто вивчає укр. мову /Упоряд. і кер. авт. кол. Н.Данилюк. – К.: ВЦ „Просвіта”, 2004. – 704 с. – Бібліогр.: с. 413–423. ISBN 966-8547-25-X.
• Прислів'я та приказки про ворон