Козаровичі (археологічна пам'ятка)

Розташована на правому березі Київського водосховища, поблизу сіл Козаровичі і Глібівка Вишгородського району Київської області.

Поселення було відкрито випадково після утворення Київського водосховища. Води почали підмивати берег, і він в деяких місцях обвалився. Перед археологами постала дивовижна споруда у вигляді кільцевих ровів і валів діаметром 60 метрів періоду Трипілля. Професор Юрій Шилов вважає, що це було не укріплення, а прадавня обсерваторія[1]. Археологічні дослідження велися тут впродовж 1966–1972 років.

Розкопано:

1. велике пізньотрипільське поселення (3 тисячоліття до н. е.) з укріпленою частиною, що має в діаметрі близько 60 м і огороджена ровом;
2. могильник бронзової доби середини 2 тисячоліття до н. е. (10 поховань-трупопокладень);
3. могильник милоградської культури середини 1 тисячоліття до н. е. (2 трупопокладення);
4. поселення й могильник київської культури 3 століття н. е. (6 жител, 15 трупоспалень);
5. селище та могильник доби Київської Русі 11—13 століть (3 житла, 56 поховань).

• Максимов Е. В., Орлов Р. С. Поселение и могильник второй четверти I тыс. н. э. у с. Казаровичи, близ Киева. В кн.: Раннесредневековые восточно-славянские древности. Л., 1974. (рос.)
• Степаненко Л. Я., Блажевич Н. В. Поселення та могильник XI–XIII ст. поблизу с. Козаровичі на Дніпрі. В кн.: Дослідження з слов'яно-руської археології. К., 1976;
• Круц В. А. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. К., 1977. (рос.)

• Р. В. Терпиловський. Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл.