Орлов Руслан Сергійович

Орлов Руслан Сергійович (30 вересня, 1949, Кривий Ріг, Дніпропетровська область — 2013, Київ)

|матір=

Народився 1949 року у Кривому Розі у сім'ї геолога Сергія Петровича Орлова та фізик-математика Людмили Андріївни Євченко. У 1974 році закінчив Київський Художній Інститут, за фахом мистецтвознавець, археолог.

У 1966—1977 роках працював в експедиціях і в штаті Інституту археології НАН України (з 1970 року). З 1977 року науковий співробітник Інституту археології НАН України. Дисертація: Художня культура Київської Русі Х~ХІ сторіч.

Руслан Орлов очолює археологічні експедиції:

• у 1978—1983 роках вивчення середньовічної Білої Церкви — давньоруського Юр'їва;
• У 1979 році у Новгород-Сіверський;
• у 1984, 1994—1997 pоках у давньоруський Василів;
• у 1985—1989 pоках разом з Євгеном Максимовим очолював Київську обласну експедицію по Зводу пам'яток історії і культури;
• у 1992 році у Межиріч;
• у 1990—1996 pоках у Вишгород.

Відкрив археологічну пам'ятку у селі Козаровичі 1968 pоку.

Досліджував:

• античні і візантійські пам'ятки Керченського півострова у 1969—1973 pоках;
• античну Тіру — середньовічний Білгород-Дністровський у 1973 pоці;
• кургани з пам'ятками мідної доби, бронзи доби й скіфські (Ранньозалізна доба) у 1971—1977 pоках;
• городища й могильники слов'янської роменської культури 1977—1978 pоках;
• стоянку неандертальця мустьєрської доби Ак-Кая у Криму у 1974 році;
• пам'ятки зарубинецької культури під Каневом у 1970, 1972, 1974 pоках.

Автор близько 200 наукових праць з ранньослов'янської та середньовічної археології, прикладного мистецтва та архітектури Київської Русі. У 1986 був співавтором 3-го тому «Археология Украинской ССР»[1]. За результатами досліджень у Вишгороді Рісланом Орловим разом з Ростиславом Терпіловським підготовлені збірник праць до 1050-річчя згадки про Вишгород у літописі та наукова монографія.