Милоградська культура

	Милоградська культура
Місце розташування	Білорусь; Україна
Попередник	Тшинецька культура
Наступник	Зарубинецька культура
Час/дата початку	7 століття до н. е.
Час/дата закінчення	100-ті

Милоградсько-Підгірцівська культура, Милоградська культура (біл. Мілаградская культура) — поліська археологічна культура VII—I століть до н. е. (згідно з Расадіним С. Є. IX—I ст. до н. е.).

Ототожнена з неврами Геродота[1]. Носіїв цієї археологічної культури зараховують до балтів[2] або до праслов'ян[3]. Генетично пов'язана з сосницькою і тшинецькою культурою[4].

Надалі піддалась сильному впливу культури підклешово-поморських племен[1], які прийшли з північного заходу і разом з місцевими милоградсько-підгірцівськими племенами сформували згодом на цій території зарубинецьку культуру. На півночі частина території Милоградської культури увійшла до складу культури штрихованої кераміки пізнього періоду.

Межувала з дніпро-двинською культурою на півночі, юхнівською культурою на сході, поморською культурою на заході. На півдні і південному сході межувала зі скіфами.

Назва культури походить від городища Милоград і Підгірці. У 1950-х роках О. Мельниківська, дослідивши городища Милоград Речицького району Гомельської області (Білорусі), виокремила милоградську культуру серед пам'яток ранньої залізної доби[5]. Одночасно археолог В. Даниленко виявив пам'ятки цієї культири у селі Підгірці Обухівського району Київської області[6][7].

Територія

Це культура племен, котрі жили на сточищі річки Дніпро між середньою течією Березини на півночі та річкою Рось на півдні, Західним Бугом на заході та річкою Іпуть на сході (терени Південної Білорусі та Українського Полісся).

Житла

Населення цієї археологічної культури мешкало в поселеннях, які складаються з землянок.

Поховання

Поховальний обряд синкретичний: практикувалася і кремація, і курганні поховання.

Примітки

Происхождение славян (Этногенез), Часть 3, 2006 г. (рос.)
Стецюк В., «Исследование предысторических этногенетических процессов в Восточной Европе»
Перевезенцев С. В. Россия. Великая судьба. — Москва : Белый город, 2009. — С. 17. — 5000 прим. — ISBN 978-5-7793-1855-6. (рос.)
Максимов Е. В., «Миграции в жизни древних славян» // Славяне и Русь (В зарубежной историографии) — г. Киев: изд. «Наукова думка», 1990 г. — С. 5—11. (рос.)
Мельниковская О. Н. Племена Южной Белоруссии в раннежелезном веке. Москва, 1967.
Даниленко В. М. Дослідження пам'яток підгірцівського та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. К., 1956. Т. 6.
Милоградсько-Підгірцівська культура

Джерела та література

Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугаджары / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — г. Мінск: БелЭн., 2000 г. — 544 с.: іл. ISBN 985-11-0169-9 (т. 10), ISBN 985-11-0035-8. (біл.)
Даниленко В. М. Дослідження пам'яток підгірцівського та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. К., 1956. Т. 6.
Ерёменко В. Е. Археологическая карта милоградской культуры // Славяне. Этногенез и этническая история (междисциплинарные исследования). — Л.: Издательство Ленинградского Университета, 1989 г. — С. 76-105, карта. (рос.)
Ступак Д. В. Милоградсько-Підгірцівська культура // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Рассадин С. Е. // «Милоградская культура: ареал, хронология, этнос». — г. Минск: изд. Институт истории НАН Беларуси, 2005 г. — 106 с. — ISBN 985-6769-02-7 (рос.)
Лошенков М. И. // «Городища милоградской культуры на территории Беларуси» — г. Минск: изд. Минская фабрика цветной печати, 2011 г. — 406 с.: ил. — ISBN 978-985-454-575-2 (рос.)
Супрун А. Е., ДРЕВНИЕ СЛАВЯНЕ И ИХ ПРАРОДИНАВведение в славянскую филологию. — Минск, 1989. — С. 135—155
І. Т. Черняков. Милоградська культура // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 659. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Посилання

Дубіцкая Н. М., ВЫВУЧЭННЕ ПОМНІКАЎ ЖАЛЕЗНАГА ВЕКУ І РАННЯГА СЯРЭДНЯВЕЧЧА Ў БАСЕЙНЕ НІЖНЯЙ БЯРЭЗІНЫ, 2010 г. (біл.)
Артыкулы па тэме «Археалогiя» (біл.)
Супрун А. Е., ДРЕВНИЕ СЛАВЯНЕ И ИХ ПРАРОДИНА: Вопрос о времени и месте формирования славян (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[nevry-1] Происхождение славян (Этногенез), Часть 3, 2006 г. (рос.)

[2] Стецюк В., «Исследование предысторических этногенетических процессов в Восточной Европе»

[3] Перевезенцев С. В. Россия. Великая судьба. — Москва : Белый город, 2009. — С. 17. — 5000 прим. — ISBN 978-5-7793-1855-6. (рос.)

[4] Максимов Е. В., «Миграции в жизни древних славян» // Славяне и Русь (В зарубежной историографии) — г. Киев: изд. «Наукова думка», 1990 г. — С. 5—11. (рос.)

[5] Мельниковская О. Н. Племена Южной Белоруссии в раннежелезном веке. Москва, 1967.

[6] Даниленко В. М. Дослідження пам'яток підгірцівського та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. К., 1956. Т. 6.

[7] Милоградсько-Підгірцівська культура