Козельський Борис Володимирович
Бори́с Володи́мирович Козе́льський (справжнє ім'я Берна́рд Во́льфович Голова́нівський, 5 травня 1902 року, Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія — 2 січня 1936 року, Київ, Київська область, УСРР, СРСР) — радянський військовий та діяч органів державної безпеки. Один із організаторів Голодомору.
Борис Володимирович Козельський | |
Ім'я при народженні: | Бернард Вольфович Голованівський |
---|---|
Народження: |
5 травня 1902 Проскурів, Подільська губернія, Російська імперія |
Смерть: |
2 січня 1936 (33 роки) Київ, Українська СРР, СРСР |
Національність: | єврей |
Партія: | ВКП(б) (1931–1936) |
Військова служба | |
Роки служби: | 1919–1936 |
Приналежність: | РСЧА, ВУЧК—ДПУ—НКВС |
Рід військ: | Дніпровська флотилія |
Звання: | Майор державної безпеки |
Битви: | Радянсько-українська війна |
Нагороди: | |
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Народився в сім'ї друкаря в Проскурові. Закінчив Київське комерційне училище. Працював коректором, репетитором. З 1919 року в РСЧА, рядовий, інструктор політвідділів 58-ї стрілецької дивізії, 12-ї армії, Дніпровської військової флотилії . З 1921 року начальник слідчої комісії ДВФ, політуправління Морських сил Чорного моря (МСЧМ) (потім начальник відділення політуправління МСЧМ), в політуправлінні Українського військового округу.
В органах ЧК з жовтня 1921 року як секретний співробітник, уповноважений по боротьбі з бандитизмом Секретно-оперативного управління ВУЧК, ПП ГПУ по Правобережній Україні, Київського губернського відділу ГПУ, там же тимчасово виконував обов'язки начальника контррозвідувального відділу в 1923 році. Брав участь у ліквідації багатьох повстанських загонів.
З 1924 року працював у контррозвідувальному відділі, секретному відділі, секретно-політичному відділі ДПУ УСРР; з 1931 помічник, з 1932 заступник начальника секретно-політичного відділу. З 1933 року тимчасово виконував обов'язки начальника СПО ГПУ УСРР, з листопада 1934 начальник СПО УГБ НКВД УРСР. Член ВКП (б) з 1931 року (член РКП(б) в 1920 році, проте в 1921 році виключений «за пасивність»).
Застрелився 2 січня 1936 року, 10 січня 1936 року виключений зі списку особового складу НКВС у зв'язку зі смертю. Після цього влаштовані урочисті похорони. 11 квітня 1936 секретаріат ЦК КП(б)У прийняв:
встановити персональну пенсію в сумі 300 руб. на місяць батькам померлого товариша Козельського — товаришам. Голованівському Володимиру Даниловичу та Голованівській Ганні Мойсеєвні
На початку 1937 року посмертно звинувачений у зв'язках з троцькістами (зокрема, з Я. А. Лівшицем).
Автор брошур про боротьбу з "контрреволюцією" в Радянській Україні.
Публікації
- Козельский Б. В. Григор'євщина. Червоний шлях, № 5 (26) Харків: 1925.
- Козельский Б. В. Шлях зрадництва й авантур (петлюрівське повстанство). Державне видавництво УСРР. К.: 1927.
Джерела та література
- С. А. Кокін. Козельський Борис Володимирович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 433. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Ю. І. Шаповал. Козельський Борис Володимирович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.