Колобок

Колобо́к — персонаж однойменної східнослов'янської казки, зокрема й української, круглий виріб із борошна, що втік із дому та був, після зустрічі з кількома тваринами, з'їдений лисицею. Первісно колобок — річ, яка має форму кола чи кулі, зокрема назва виробу з борошна (хліба, печива, вареника).

Поштова марка з зображенням Колобка.

Етимологія

Походження слова колобок остаточно не з'ясоване, запропоновані такі версії[1]:

  • пов'язується з прасл. *klǫbъ («щось зкручене, звите, подібне до кулі», «клуб»);
  • зіставляється з латис. kalbaks («шматок хліба»);
  • від прасл. *kolo («коло», «колесо»), тобто «те, що кругле і котиться», але ця версія недостатньо аргументована;
  • від грец. κόλλαβος («вид пшеничного хліба, пиріг») — ця версія розглядається як непереконлива з фонетичного погляду;
  • від швед. klabb («цурка»), норв. klabb («грудка») чи дав.-ісл. kolfr («брус, паля, жердина») — ця гіпотеза теж необґрунтована з фонетичної точки зору;
  • зіставляється з словен. sklabotina («осад», «намив») — це припущення також вважається безпідставним[1].

Походження образу

Подібні за сюжетом казки існують в численних хліборобських народів: американська «Пряничний чоловічок», англійська «Джонні-пончик», подібні історії трапляються у скандинавських, німецьких, узбецьких, татарських казках[2].

Микита Толстой вважав казку про Колобка спорідненою з текстами про «страждання» жита, конопель, льону, в яких вони олюднюються і описується їхнє перетворення на певний виріб — хліб, тканину. В таких оповідях рослину ріжуть, б'ють ціпами, печуть у печі тощо, що наділяє її силою. За архаїчними віруваннями, опис процесу творення чого-небудь має магічну здатність захищати від нечистої сили, грози, грому, смертельної біди. Опис Колобком його появи захищає його від звірів. Толстой ототожнював Колобка з останньою дитиною подружжя, котра за повір'ями володіє надприродними здібностями лікувати, захищати від чаклунства, прикликати й відганяти дощ[3].

Колобок у казках

У багатьох слов'янських народів існує казка про Колобка з певними відмінностями в сюжеті. Казка конкретно про Колобка (а не інших подібних персонажів) поширена в українців, білорусів та росіян[4]. Вона ж відома і в евенків, які вважають її своєю[5].

У народній казці Колобок — це круглий мучний виріб, наділений людськими рисами. В Україні — це одна з перших казок, яку розказують дітям.

Основний сюжет

Живуть собі дід та баба, у яких немає дітей. Дід просить бабу спекти хліба. Баба збирає всі залишки борошна, які є в домі, місить тісто, випікає колобка і ставить на вікно, щоб охолонув. Колобок оживає і тікає від діда та баби. Під час своєї подорожі Колобок зустрічає одного за одним різних казкових звірів: Зайчика-побігайчика, Вовчика-братика, Ведмедя та Лисичку-сестричку. Кожен хоче його з'їсти. Кожному він співає пісеньку про те, що він утік від попередніх істот і втече від нього: «Я від баби втік, я від діда втік, я від зайця втік… і від тебе втечу». Від усіх йому вдається втекти, окрім Лисиці, яка вдає із себе глуху та заманює Колобка прямо собі до рота, щоб краще чути, та з'їдає.

Варіації
  • В одному з українських варіантів казки Колобка замінює Коржик.
  • Лисичка намагається з'їсти Колобка, але він виявляється черствим і Лисиця ламає собі зуби. Колобок котиться далі й казці кінець.
  • Лисичка намагається з'їсти Колобка, але він виявляється черствим і Лисиця ламає собі зуби. Колобок повертається назад до баби та діда, які їдять картоплю і, дізнавшися про те, що Лисиця зламала собі зуби, дуже радіють, що зберегли свої, не з'ївши самі Колобка.
  • У деяких дослідженнях Інституту російської мови зустрічаються варіанти казки із сімома персонажами, кожен з яких відкушує від Колобка по шматочку, а останній з'їдає його повністю. Проте він не може бути перетравлений, тому персонажі один за одним відригують з'їдені шматочки, і Колобок, збираючись по шматочках знов, продовжує свою подорож.

Культурне значення

За класифікацією Аарне-Томпсона казки на кшталт «Колобка» виділяються в особливий сюжет — «млинець-утікач»[6].

Казка про Колобка неодноразово екранізувалася в різних інтерпретаціях:

  • «Колобок» — мальований мультфільм, «Союздетмультфільм», 1936.
  • «Колобок» — ляльковий мультфільм, «Союзмультфільм», 1956.
  • «Казка про Колобка» — ляльковий мультфільм за мотивами казки, «Союзмультфільм», 1969.
  • «Дуже стара казка» — ляльковий мультфільм, «Київнаукфільм», 1983.
  • «Колобок, колобок!..» — мальований мультфільм для дорослих, студія «Екран», 1988.
  • «Колобок» — мальований мультфільм Олександра Бубнова, 1990..
  • «Колобок» — мальований мультфільм, студія «Класика», 2006.
  • «Колобок. Одного разу в Чорнобилі» — авангардний мультфільм для дорослих, Анатолій Кочеваткін, 2008.
  • «Сучасний колобок» — пародійний мультфільм для дорослих, KuTstupid, 2011 року.
  • «Колобок» — мультиплікаційний фільм, студія «Пілот», 2012.

Одним із перших на території України казку про Колобка проілюстрував Сергій Конончук. Виконана ще в 1929 році серія ілюстрацій до народної казки «Колобок» проте була надрукована лише в 1980-х роках завдяки сестрі Сергія Конончука Неонілі.

  • Сергій Конончук. Ілюстрація до української народної казки «Колобок». 1929. Туш, гуаш, пензель
  • Сергій Конончук. Ілюстрації до української народної казки «Колобок». 1929. Туш, гуаш, пензель

Див. також
  • Пряничний чоловічок

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  2. ФЭБ: Бараг и др. Примечания: Народные русские сказки А. Н. Афанасьева. Т. 1. — 1984 (текст). feb-web.ru. Процитовано 12 березня 2018.
  3. Толстой, Н. И. (2003). Колобок / Очерки славянского язычества. Индрик. с. 469–473.
  4. Сравнительный указатель сюжетов «Восточнославянская сказка» / Сост.: Л.Г. Бараг, И.П. Березовский, К.П. Кабашников, Н.В. Новиков. Ленинград: Наука. 1979. с. 383–384.
  5. Воскобойников, М. (1959). Сказки народов Севера (рос.). Гос. изд-во худож. лит-ры. с. 16.
  6. Чистов К. В. Сравнительный указатель сюжетов. Восточнославянская сказка. Л., 1979.

Література
  • Г. В. Ців'ян. Фатальний шлях Колобка // Мова культури: семантика і граматика. М., 2004, з. 310—321
  • Костенко Олександр Євгенійович. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912—1941) — українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН «Дослідник». К., 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.