Колодяжний Арсентій Григорович

Арсентій (Арсеній) Григорович Колодяжний (нар. 1906 пом. 1943) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир відділення 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії (6-та армія), гвардії молодший сержант. Герой Радянського Союзу (1944).

Арсентій Григорович Колодяжний
Народження 1906(1906)
Гонтарі
Смерть 1943(1943)
Дніпропетровська область
Країна  СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 1943
Звання гвардії молодший сержант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Народився 1906 року в селі Гонтарі, нині в межах Зміївського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Закінчив сільську школу. Працював у колгоспі.

З початком німецько-радянської війни перебував на тимчасово окупованій території. У березні 1943 року призваний до лав РСЧА Зміївським РВК.

Навідник станкового кулемета 4-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії червоноармієць А. Г. Колодяжний 10 вересня 1943 року, підтримуючи кулеметним вогнем наступ стрілецьких підрозділів на село Новоіванівка, знищив кулеметний розрахунок супротивника, розсіяв і частково знищив до взводу піхоти ворога.[1]

Особливо відзначився під час битви за Дніпро. В ніч на 26 вересня 1943 року гвардії червоноармієць А. Г. Колодяжний у складі передового загону під командуванням гвардії старшого лейтенанта В. С. Зевахіна форсував річку Дніпро в районі села Військове Солонянського району Дніпропетровської області. Переправа проходила під щільним і безперервним артилерійсько-мінометним і кулеметним вогнем супротивника. Діставшись західного берега, гвардійці блискавичним кидком подолали простір та увірвалися в траншею супротивника. Після нетривалої жорсткої сутички ворог у паніці відступив. Захопивши висоту 130.8, А. Г. Колодяжний встановив на ній станковий кулемет. Протягом дня 26 вересня супротивник здійснив 5 контратак при підтримці танків і самохідних гармат. Гвардії червоноармієць А. Г. Колодяжний за цей час особисто знищив зі свого кулемета більше роти солдатів і офіцерів ворога.[2]

Брав участь у боях за розширення плацдарму. 28 вересня 1943 року в одному з наступальних боїв був тяжко поранений. У жовтні 1943 року зник безвісти.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії червоноармійцеві Колодяжному Арсентію Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденами Леніна (19.03.1944), Червоного Прапора (01.10.1943), Червоної Зірки (20.09.1943).

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.