Солонянський район

До 2020 року межував з Томаківським, Нікопольським, Софіївським, Криничанським, Дніпровським, Синельниківським районами та Запорізьким районом Запорізької області.

На території району протікають річки Дніпро, Грушівка, Мокра Сура, Cуха Сура, Комишувата, Солона та інші малі річки. З корисних копалин є родовища силікатних нікелевих руд, будматеріалів (глина, граніт, бут, щебінь, камінь будівельний) та бурого вугілля.

Проти села Микільське-на-Дніпрі був один з дев'яти дніпровських порогів — Ненаситець. Його довжина була 499 м, а висота падіння води — 4,78 м. Окрім Ненаситця, на території району також знаходилися пороги Вовнізький і Будильський, затоплені 1932 року водами Дніпра.

Вище Ненаситця знаходився могильник епохи неоліту. На Дніпрових порогах 972 року у нерівному бою з печенігами загинув Київський князь Святослав Ігорович. На березі Славути, у Микільському-на-Дніпрі навпроти порогів 1912 року встановлено чавунну плиту на честь загибелі князя на порогах. Спершу на валуні поміщалася невисока колонна, увінчана вазою. Рішення про спорудження пам'ятника прийняв Одеський відділ Військово-історичного товариства в лютому 1912 року.

Поблизу села Любимівка магніторозвідкою виявлено декілька поселень гончарів з 18 печами для обпалювання глиняного посуду (VII ст. н. е.). Одна з них нині зберігається в історичному музеї ім. Д. Яворницького в м. Дніпрі.

Поблизу с. Башмачка археологи виявили городище - пам'ятку черняхівської культури, яка датується 3-4 століттями. Поблизу Башмачки розкопано також курганне поховання "князівського" рангу.

У Сурсько-Михайлівці жив і похований запорозький козак-довгожитель Микита Леонтійович Корж (1731-1835). Протягом трьох років спогади старого козака про Запорозьку Січ записував архієпископ Гавриїл (Розанов). 1842 року він видав ці спогади в Одесі окремою книжкою. Також спогади М. Коржа записував український письменник Олекса Стороженко. Це - дуже цінне джерело з історії Запорізької Січи, на яке постійно посилались академік Дм. Яворницький та інші історики запорізького козацтва. Декілька років тому в селі відкрито народний музей Микити Коржа, який підтримує районна влада.

До ліквідації Запорізької Січи (1775) територія району відносилася до Кодацької паланки Вольностей Війська Запорозького Низового. У 1783-1917 ці землі входили до складу Катеринославського повіту. Солонянський район створений у 1923 році.

Район адміністративно-територіально поділявся на 2 селищні ради та 18 сільських рад, які об'єднують 106 населених пунктів та підпорядковані Солонянській районній раді. Адміністративний центр — смт Солоне[3].

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 39 649 осіб[4].

Станом на січень 2015 року тут мешкало 38 980 осіб, з них міського населення — 9 570, сільського — 29 410 осіб[5].

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[6]:

• українська — 92,66 %
• російська — 6,37 %
• вірменська — 0,23 %
• білоруська — 0,22 %
• молдовська — 0,18 %

Основною галуззю в районі було сільськогосподарське виробництво.

Провідними сільськогосподарськими підприємствами району є: СТОВ «Агрос», ТОВ «Солонянський завод Агрополімердеталь», СТОВ «Гайдамацьке», ТОВ ВКФ «Укрсільгосппром», СТОВ «Лугівське».

На території району розташовані три промислових підприємства: ТОВ «Завод Полімердеталь», ВАТ «Солонянський молокозавод» та Солонянська виправна колонія. В агропромисловому комплексі району функціонують 47 сільськогосподарських товариств, 221 фермерське господарство, особистих селянських господарств — 2433.

Кількість підприємств малого бізнесу становить 94 одиниць, частка податкових надходжень від діяльності малого підприємництва становить 11,7% від загального обсягу податкових надходжень.

Із корисних копалин є родовища силікатних нікелевих руд, будматеріалів (глина, граніт, бут, щебінь, камінь будівельний) та бурого вугілля.

Територією району проходили такі автошляхи Н08, Р80, Т 0420, Т 0432 та Т 0444.

Районом проходила залізнична лінія Зустрічний — Апостолове. Три залізничні станції: Незабудине, Привільне та Рясна.

Зупинні пункти: 238 км, 242 км, 252 км, 253 км, 257 км, 263 км, 277 км, 298 км та 303 км.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Солонянського району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 55,88 % (проголосували 17 560 із 31 427 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,70 % (7 323 виборців); Юлія Тимошенко — 13,96 % (2 452 виборців), Сергій Тігіпко — 10,52 % (1 848 виборців), Олег Ляшко — 7,25 % (1 273 виборців), Анатолій Гриценко — 6,50 % (1 142 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,19 %.[7]

• Солонянський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.776-801, 786-788

• Офіційний сайт Верховної Ради України
• Територіальний устрій району
• Солонянський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)

• Адміністративно-територіальний склад району на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Дніпропетровська обласна адміністрація

Криничанський район		Дніпровський район
Софіївський район		Синельниківський район
Нікопольський район	Томаківський район	Запорізька область (Вільнянський район, Запорізький район)