Комета Шумейкерів — Леві 9

Комета Шумейкерів — Леві 9 (D/1993 F2) — короткоперіодична комета, що стала першим (і до липня 2009 єдиним[1]) небесним тілом, чиє падіння на Юпітер в липні 1994 року було зафіксовано астрономами. Це зіткнення двох небесних тіл Сонячної системи стало першим, яке спостерігало людство.

D/1993 F2 (Shoemaker-Levy)

Комета Шумейкер-Леві 9,
являла собою ланцюжок фрагментів
Відкриття
Першовідкривач: Юджин та Керолін Шумейкери,
Девід Леві
Дата відкриття: 24 березня 1993
Альтернативні позначення: 1993e
Характеристики орбіти
Епоха: 2449480,5
(8 травня 1994)
Афелій: 8,349026 а. о.
Перигелій: 5,380 563 а. о.
Велика піввісь орбіти: 6,864 795 а. о.
Ексцентриситет орбіти: 0,216 209
Період обертання: 17,99 років
Нахил орбіти: 6,0033 °
Останній перигелій: 24 березня 1994
Наступний перигелій: впала на Юпітер
Фізичні характеристики

Відкриття

Комету було відкрито 24 березня 1993 року в обсерваторії Маунт Паломар подружжям Юджином та Керолін Шумейкер та Девідом Леві. На час відкриття вона вже являла собою ланцюжок фрагментів[2]. Розрахунки показали, що до свого відкриття, 7 липня 1992, комета пройшла за 15 000 км від хмарного покриву Юпітера, і припливні сили розірвали її на окремі фрагменти, розміром до 10 км у поперечнику, що розтягнулися ланцюжком на 200 тис. км.[3].

Параметри перед зіткненням

На початку 1994 року комета мала такі параметри орбіти: перигелій 5,381 а. о.; ексцентриситет 0,216; нахил орбіти до екліптики 6°00'; аргумент перицентра 354°53'; довгота висхідного вузла 220°32'; середня аномалія 242,7°; орбітальний період 18,0  років. Стандартна зоряна величина комети - 6m.

Зіткнення з Юпітером
Південна півкуля Юпітера з численними плямами — слідами зіткнень
Поверхня Юпітера після зіткнення
Ланцюг кратерів на поверхні Ганімеда (на знімку) служить свідченням того, що у більшості випадків безпосередньо перед зіткненням з планетою або її супутником комета розривається силою тяжіння цієї планети на частини

Під час чергового наближення до планети в липні 1994 фрагменти комети врізалися в атмосферу Юпітера на швидкості 64 км/с, викликавши потужні збурення хмарного покриву (спостерігалося 21 зіткнення, оскільки деякі фрагменти до падіння розпалися). Падіння комети було передбачене та спостерігалося як із Землі, так і з космосу, воно відбувалося з 16 по 22 липня. Точки падіння перебували в південній півкулі Юпітера, на протилежному боці від Землі, тому самі моменти падіння спостерігалися лише апаратом «Галілео», що перебував на відстані 1,6 а. о. від Юпітера. Однак збурення в атмосфері Юпітера, що утворилися після падіння, спостерігалися із Землі після повороту Юпітера навколо своєї осі.

Перший фрагмент (A) увійшов в атмосферу Юпітера 16 липня о 20:16 UTC. При цьому спостерігався спалах із температурою 24 000 К, хмара газів піднялося на висоту до 3000 км[джерело?], внаслідок чого її стало видно із Землі.

Найбільший фрагмент G зіткнувся з Юпітером 18 липня о 7:34 UTC. Через кілька годин в атмосфері утворилася темна пляма, оточена двома кільцями. Діаметр зовнішнього кільця сягав 12 000 км (близько до діаметра Землі), вивільнена енергія оцінена у 6 млн мегатонн у тротиловому еквіваленті[3] (у 750 разів більше всього ядерного потенціалу, накопиченого на Землі).

Наслідків падіння фрагментів T, U та V спостерігати не вдалося. Можливо, вони відхилилися від траєкторії комети та уникли зіткнення[3].

Див. також

Примітки
  1. Второй удар по Юпитеру
  2. IAU Circular No. 5725
  3. Падіння комети на Юпітер // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 338-339. — ISBN 966-613-263-X.

Посилання

{{Navbox with collapsible groups

| name = Комети
| state = autocollapse
| title = Комети
| bodyclass = hlist
| selected = 
| basestyle = text-align: center;
| section1 =
|subgroup
| groupstyle = text-align: center;
  | image = 


  | group1 = Властивості
  | list1 =
  | group2 = Типи
  | list2 =
  | group3 = Див. також
  | list3 =
  | group4 = Дослідження
  |  list4 =
  • Список польотів до комет
  • Список комет, відвіданих космічними апаратами
  | group5 = Останні
  | list5 =
  | group6 = Культура та
гіпотези
  | list6 =
  • Комета з антиречовини
  • Комети у фантастиці
  • Кометні врожаї
}}
| section2 = Списки комет (більше)
| abbr2 = Lists
| state2 =

| list2 =

Періодичні
комети
До 1985
(всі)
Після 1985
(визначні)
Кометоподібні
астероїди
Втрачені
Перевідкриті
Зруйновані
Не знайдені
  • D/1770 L1 (Lexell)
  • 5D/Брорзена
  • 18D/Perrine–Mrkos
  • 20D/Westphal
  • 25D/Neujmin
  • 34D/Gale
  • 75D/Kohoutek
  • 83D/Russell
  • 85D/Boethin
Відвідані
космічними
апаратами
Неперіодичні
комети
(відомі)
До 1910
Після 1910
Після 1910
(за назвою)

| below =

}}

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.