C/2010 X1 (Єленіна)

Комета C/2010 X1 (Elenin) — довгоперіодна комета, яку відкрив російський астроном Леонід Єленін 10 грудня 2010 року на першій російській віддаленій обсерваторії в західній півкулі ISON-NM (International Scientific Optical Network, штат Нью-Мексико, США). Наступного дня ці дані були підтверджені російськими, українськими й узбецькими астрономами за допомогою спостережень на обсерваторії Майданак в Узбекистані. Ще через день були отримані підтвердження від американських та японських вчених. Згідно з циркуляром Центра малих планет Міжнародного астрономічного союзу нова комета отримала позначення C/2010 X1 та ім'я першовідкривача — Єленіна.

C/2010 X1 (Elenin)

Комета Єленіна очима космічного апарату STEREO-B на 1 серпня 2011 року.
Відкриття
Першовідкривач: Леонід Єленін
0,45-м рефлектор (H15)[1][2]
Дата відкриття: 10 грудня 2010 року
Альтернативні позначення: комета Єленіна
Характеристики орбіти
Епоха: 13 березня 2011
(Юліанський день 2455633.5)[3]
Афелій: ~1031 а. о.[4]
Перигелій: 0,48242 а. о.[3]
Велика піввісь орбіти: ~515 а. о.[4]
Ексцентриситет орбіти: 1,000059[3]
Період обертання: ~11690 a[4]
Нахил орбіти: 1,839°[3]
Останній перигелій: 10 вересня 2011 року[3]
Фізичні характеристики

Комета Єленіна — перша за 20 років, відкрита російським астрономом. Попередній випадок відкриття комети радянським вченим відбувся у 1990 році, коли литовський астроном Казимир Черніс спільно з японськими колегами відкрив комету C/1990 E1 (Chernis-Kiuchi-Nakamura). У 1989 році житель Краснодарського краю Борис Скоритченко спільно з британськими астрономами відкрив комету C/1989 Y1 (Skorichenko-George).

Під час відкриття комета мала зоряну величину 19,5[2], що приблизно в 150 тисяч разів (= 2.51219.5-6.5) слабіше, ніж величина 6.5, яку здатне розрізнити неозброєне око. Першовідкривач Леонід Єленін оцінює діаметр ядра комети у 3-4 км.[5][6] Станом на квітень 2011 року комета має величину 15 (приблизно яскравість Плутона), і діаметр коми комети оцінюється в 80,000 км.[7]

Перед входом у внутрішню частину Сонячної системи (на епоху 1950 року) C/2010 мала барицентричний орбітальний період близько 5,7 млн років із відстанню афелію 63800 а. е. (1,01 світлового року).[4] Певно, комета була в хмарі Оорта і мала хаотичну орбіту, яка легко збурювалася найближчими зорями. Згідно з даними, опублікованими Леонідом Єленіним, упродовж 20-го століття комета мала ексцентриситет орбіти, що змінюється приблизно від 1 до 0,9999 з періодом у 11,86 років (сидеричний період обертання Юпітера, що робить подібний слабкий вплив і на орбіти багатьох інших тіл Сонячної системи, зокрема і Землі).[5] Серйозніші зміни ексцентриситету почалися в 2004 році, коли комета Єленіна перетнула орбіту Урану. У внутрішній частині Сонячної системи ексцентриситет спочатку дещо збільшився, змінивши параболічну орбіту на гіперболічну, але незабаром почав зменшуватися, і це зменшення буде відбуватися до повторного перетину орбіти Урану в 2017 році. Зрештою орбіта комети стане еліптичною з ексцентриситетом близько 0.99905, з відстанню афелію близько 1037 а. о. і періодом обертання навколо Сонця приблизно 12 000 років.

Малюнок, що показує як комета C/2010 X1 входить у внутрішню частину Сонячної системи по гіперболічній орбіті (ексцентриситет більше 1) і після перигелію відхиляється під дією гравітаційного поля Юпітера на еліптичну орбіту, пов'язану з Сонцем (ексцентриситет орбіти менше 1).

30 липня 2011 року американські астрономи виявили у спектрі «російської» комети сліди синильної кислоти. У цей час комета, що викликала паніку в деяких уфологів, перебувала на відстані 1,07 а.о. від Землі.[8][9].

10 вересня 2011 року комета Єленіна пройшла перигелій. 16 жовтня 2011 року комета приблизиться до Землі на мінімальну відстань — 34,9 мільйони кілометрів (0,23 а.о.). За прогнозом Центра малих планет, найбільша яскравість комети, яка спостерігатиметься складе 5,8 зоряної величини у період з 16 по 27 вересня 2011 року.[10]

У кінці серпня 2011 ядро комети зруйнувалося, а її яскравість значно зменшилася. На знімках космічної сонячної обсерваторії SOHO комета не була виявлена. Можливо, якісь фрагменти будуть помічені в жовтні з наземних телескопів. Максимальна яскравість комети буде значно менше за передбачену раніше[11][12].

Примітки
  1. IAUC 9189: C/2010 X1; P/2010 V1. IAU Central Bureau for Astronomical Telegrams. 17 грудня 2010. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 15 березня 2011.
  2. MPEC 2010-X101: COMET C/2010 X1 (ELENIN). IAU Minor Planet Center. 12 грудня 2010. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 15 березня 2011.
  3. JPL Close-Approach Data: C/2010 X1 (Elenin). 2011-03-25 last obs. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 16 березня 2011.
  4. Horizons output. Barycentric Osculating Orbital Elements for Comet C/2010 X1 (Elenin). Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 6 травня 2011. (Solution using the Solar System Barycenter and barycentric coordinates. Select Ephemeris Type:Elements and Center:@0) (saved Horizons output file 2011-May-06)
  5. Elenin, Leonid. Responses to "Influence of giant planets on the orbit of comet C/2010 X1. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 12 жовтня 2011.
  6. Однак, дана заява не була підкріплена вимірами, і найімовірніше представляє оцінку верхньої межі розміру ядра.
  7. Elenin, Leonid (10 квітня 2011). Comet Elenin continues to increase in size, and another close approach with a large Main belt asteroid. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 13 квітня 2011.
  8. Комета Єленіна випускає синильну кислоту(рос.)
  9. Комета C/2010 X1 (Єленіна) не становить для Землі ніякої небезпеки Архівовано 31 січня 2012 у Wayback Machine.(рос.)
  10. Elements and Ephemeris for C/2010 X1 (Elenin). Comet Ephemeris Service @ IAU Minor Planet Center. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 12 жовтня 2011.
  11. Комета Єленіна – останній прогноз(рос.)
  12. Комета Єленіна, яку езотерики асоціювали із Нібіру і апокаліпсисом, зруйнувалась(рос.)

Посилання

{{Navbox with collapsible groups

| name = Комети
| state = autocollapse
| title = Комети
| bodyclass = hlist
| selected = 
| basestyle = text-align: center;
| section1 =
|subgroup
| groupstyle = text-align: center;
  | image = 


  | group1 = Властивості
  | list1 =
  | group2 = Типи
  | list2 =
  | group3 = Див. також
  | list3 =
  | group4 = Дослідження
  |  list4 =
  • Список польотів до комет
  • Список комет, відвіданих космічними апаратами
  | group5 = Останні
  | list5 =
  | group6 = Культура та
гіпотези
  | list6 =
  • Комета з антиречовини
  • Комети у фантастиці
  • Кометні врожаї
}}
| section2 = Списки комет (більше)
| abbr2 = Lists
| state2 =

| list2 =

Періодичні
комети
До 1985
(всі)
Після 1985
(визначні)
Кометоподібні
астероїди
Втрачені
Перевідкриті
Зруйновані
Не знайдені
  • D/1770 L1 (Lexell)
  • 5D/Брорзена
  • 18D/Perrine–Mrkos
  • 20D/Westphal
  • 25D/Neujmin
  • 34D/Gale
  • 75D/Kohoutek
  • 83D/Russell
  • 85D/Boethin
Відвідані
космічними
апаратами
Неперіодичні
комети
(відомі)
До 1910
Після 1910
Після 1910
(за назвою)

| below =

}}

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.