Конвергентна границя

Конвергентна лінія — лінія по якій відбувається зіткнення літосферних плит. Є активним деформаційним простором, в якому дві (або більше) тектонічні плити і фрагменти літосфери рухаються в напрямку одна до одної, і стикаються. Результатом тиску, тертя і плавлення матеріалу плит в мантії є землетруси та виверження вулканів поблизу лінії.

Коли дві плити стикаються, вони утворюють зони субдукції або Колізію континентів.

Континентальна плита з океанічною

Континентальна плита з континентальною

Океанічна плита з океанічною

Можливо три варіанти:

Континентальна плита з океанічною.

Океанічна кора щільніше, ніж континентальна і занурюється під континент в зоні субдукціі.

Океанічний жолоб утворюється там, де океанічна плита субдуціюється під материкову плиту. При зануренні плити в зоні субдукції, більша частина води, що міститься в породах океанічної плити входить у реакції дегідратації (зневоднення). Додавання води в мантію, де триває процес розігріву, від зіткнення плит, є причиною утворення магми, яка, в свою чергу при піднятті, утворює вулкани. Це відбувається на глибині, приблизно від 70 — 80 миль нижче земної поверхні.

При цьому часто відбувається орогенез, файний приклад Чилійський жолоб й Анди.

У рідкісних випадках відбувається насування океанічної кори на континентальну — обдукція. Завдяки цьому процесу виникли офіоліти Кіпру, Нової Каледонія, Оман, та інші.

Океанічна плита з океанічною.

Зони субдукції утворюються на конвергентній лінії, коли одна або обидві тектонічні плити складаються з океанічної кори. Океанічні плити щільніші і тому субдуціюють під менш щільну плиту, яка може мати або континентальну або океанічну кору. Коли обидві плити складаються з океанічної кори, лінії конвергенції утворюють острівні дуги, на кшталт Соломонових островів.

Континентальна плита з континентальною.

Через те що обидві плити занадто легкі для субдукції, відбувається колізія — виникає потужна складчаста область.