Конгсберг
Ко́нгсберг (норв. Kongsberg) — місто та комуна в губернії (фюльке) Бускеруд на півдні Норвегії. Адміністративний центр.
Консберг Kongsberg | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | Норвегія | ||
Фюльке | Бускерюд | ||
Населення | 27 410 осіб (2017)[1] | ||
Площа | 792.27[1] км² | ||
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||
Географічні координати | 59°40′10″ пн. ш. 9°39′09″ сх. д. | ||
Місцева влада | |||
Вебсторінка | kongsberg.kommune.no | ||
Карта | |||
Консберг | |||
| |||
Конгсберг у Вікісховищі |
Історія
Перша назва Konings Bierg («Королівська гора»). Заснував поселення король Крістіан IV для добування срібла в 1624 році в місцевому родовищі.
В 1802 році Конгсбергу був присвоєний статус міста.
Місто розташоване на річці Нумедальслоген. На території знаходяться три водоспади.
У 1810 році сталась велика пожежа, що дуже знищила місто.
У 1814 році уряд вирішив зробити Конгсберг центром збройової промисловості, яка до сих пір домінує в місті.
У 1835 чисельність населення досягла 3,540 осіб.
Клімат
Клімат Конгсберг | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | −6,5 | −5,5 | −1 | 3,7 | 9,8 | 14,5 | 15,6 | 14,3 | 9,8 | 5,2 | −1 | −5,2 | 4,5 |
Норма опадів, мм | 57 | 40 | 60 | 46 | 62 | 68 | 84 | 93 | 93 | 100 | 78 | 57 | 820 |
Джерело: |
Економіка
Варто відзначити, що в цьому місті був у 1686 році засновано монетний двір, який до нашого часу є єдиним підприємством, що випускає норвезькі монети. Через місто Конгсберг проходить залізниця, яка пов'язує це місто зі столицею країни — містом Осло.
У 1770 році на срібних шахтах міста працювали близько 4 тис. осіб.
В 1935—1939 рр. Конгсберг давав 7-11 т срібла на рік. Глибина розробки досягла 1076 м.
В період з 1624 по 1957 рік було добуто близько 1350 т срібла.
На території населеного пункту розташовується штаб-квартира найбільшої норвезької оборонної компанії Kongsberg Gruppen. Також є ряд заводів одним з найбільших є «Kongsberg Automotive» (засновано 1957).
Культура та туризм
За версією сайту VisitOslo, Конгсберг входить в десятку місць, які варто відвідати, перебуваючи в Осло.[2]
Головні пам'ятки Конгсбергу:
- Міська церква в стилі бароко, яку звели ще в 1761 році. Церква входить в число найбільших церков Норвегії, вона може вмістити близько 2,5 тис. осіб. Орган цей сконструйований відомим німецьким майстром Готфрідом Генріхом Глогером в 1760—1765 роках є найбільшим органом у всій Скандинавії.
- Норвезький Гірничий музей[3]
- Музей Королівського Норвезького монетного двору
- Музей промисловості Конгсбергу
- Дім-музей з колод «Кнутехютта» (1929)
- Музей лижного спорту (Конгберг).
Королівська Шахта є найбільшою шахтою в районі Конгсбергу. Кімната, що відома тепер як Бенкетна зала Королівської Шахти, спочатку була призначена як запасне місце для зберігання Національного архіву Норвегії
Безліч туристів відвідує це місто особливо в січні бо тут проходить музичний фестиваль. Часто проходить міжнародний джазовий фестиваль.
Досих пір в Конгсберзі існує обряд, якому вже більше ніж 300 років — «п'яна ніч» (норв. Drekkedagsnatta). У минулі часи, коли більшість населення міста працювало на срібній шахті, у переддень Різдва працівники отримували заробітну плату. Шахтарі святкуючи спускалися з гори до своїх домівок зі смолоскипами в руках, співали пісні і раділи, підігріваючи радість алкогольними напоями. Зараз в цей день на горі збирається все місто, навіть ті, хто давно виїхав з міста, повертаються в рідні місця. Городяни згадують шахтарське минуле, розводять багаття на схилах, збираються навколо вогню з піснями та радіють зустрічі з друзями.
Для любителів зимових видів спорту в містечку функціонує високоякісний гірськолижний курорт.
Видатні особи
- Мортен Харкет — вокаліст групи A-ha
- Біргер Рууд — дворазовий олімпійський чемпіон по стрибках з трампліну
- Сіндінг Крістіан Август — композитор
- Отто Сіндінг — художник
- Сільє Нурендал — сноубордистка
Див. також
Примітки
Джерела
- Helleberg, Odd Arne: Kongsberg Sølvverk 1623—1958.