Конобродська Валентина Лаврентіївна

Після закінчення філологічного факультету Житомирського державного педагогічного інституту імені Івана Франка розпочала науково-педагогічну діяльність на кафедрі української мови цього ж навчального закладу (нині Житомирський державний університет імені Івана Франка) в 1985 р.

Кандидат філологічних наук з 1999 р. Доцент кафедри української мови ЖДУ імені Івана Франка (2000–2013) та в. о. професора (2004–2006).

Автор навчальних посібників для вищих навчальних закладів «Історія української літературної мови» та «Курсова і дипломна роботи з етнолінгвістики», рекомендованих МОН України для студентів університетів.

Директор Центру етнолінгвістичних досліджень Інституту філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка (2005–2013).

Керівник Міжнародної школи-семінару для студентів, аспірантів та вчених-дослідників «Актуальні проблеми етнолінгвістики» (2005–2010).

Відповідальний редактор збірника наукових праць «Етнолінгвістичні студії» з 2005 р.

В. Конобродська (раніше Світельська), учениця професора М. Никончука, представник української діалектологічної школи, належить до кола українських учених, що в кінці ХХ ст. долучилися до комплексного мовно-культурного дослідження Полісся в річищі нового напряму вітчизняного мовознавства — етнолінгвістики. Автор першого в Україні монографічного дослідження одного з явищ традиційної народної духовної культури в етнолінгвістичному аспекті "Поліський поховальний і поминальні обряди: Етнолінгвістичні студії"[1][2], здійсненого на автентичному мовному, етнографічному та фольклорному матеріалі, зібраному власноруч упродовж експедицій у понад 130 сіл поліського діалектно-культурного ареалу. Польовий матеріал картографічно й описово представлено також в інших працях, зокрема в одному з перших в Україні етнолінгвістичному атласі (рукописному додатку до дисертації) та в статтях[3][4]. В. Конобродська є автором першого в Україні посібника з етнолінгвістики для студентів університетів[5] та понад сорока наукових статей, у тому числі й загальнотеоретичного та оглядового характеру, в українських та зарубіжних слов'янських виданнях Польщі, Сербії, Росії та Білорусі.

Спільно з відділом діалектології Інституту української мови НАН України заснувала наукову школу-семінар «Актуальні проблеми етнолінгвістики» на допомогу дослідникам — початківцям у галузі етнолінгвістики та впродовж 2005–2010 років здійснювала керівництво її роботою[6][7]. До співпраці залучено провідних учених у галузі етнолінгвістики з різних міст України та з інших слов'янських країн з тривалими етнолінгвістичними традиціями, розвинутою теоретичною базою та високим рівнем етнолінгвістичних досліджень (Польщі, Сербії, Росії, Білорусї). На цьому ґрунті В. Конобродська створила Центр етнолінгвістичних досліджень у структурі Інституту філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка, який був першим і впродовж тривалого часу — єдиним в Україні, та заснувала періодичний збірник наукових праць «Етнолінгвістичні студії», що також був тоді єдиним спеціальним виданням цього напряму в Україні. Науковий колектив Центру під її керівництвом у 2005 р. розпочав роботу над реалізацією фундаментального наукового проекту «Реконструкція прастану традиційної народної духовної культури Полісся як частини загальнослов'янського мовно-культурного ландшафту».

У складі міжнародного наукового колективу брала участь у реалізації українсько-польських наукових проектів «Етнолінгвістичнй атлас Побужжя» та «Мова і культура єврорегіону Бугу». Результати оприлюднено в низці збірників наукових праць «Język i kultura na pograniczu polsko-ukraińsko-białoruskim» та в колективній монографії «Gmina Wola Uhruska na tle Euroregionu Bug. Język i kultura»[8].

Проблематика наукових студій: дослідження явищ традиційної культури як цілісного культурного тексту; вивчення українських діалектно-культурних ареалів; культурологічний аспект мотивології й діалектного словотворення; теоретичні засади реконструкції культурного тексту.

• Центр етнолінгвістичних досліджень. Житомирський державний університет імені Івана Франка
• П. Ю. Гриценко. Етнолінгвістика // Українська мова: Енциклопедія. — Київ, 2004. — С. 179
• Н. В. Хобзей. Етнолінгвістика // Енциклопедія сучасної України. — Т. 9: Е–Ж. — Київ, 2009
• С. Єрмоленко. Історичний екскурс про українську мову / С. Єрмоленко, І. Матвіяс, С. Чемеркін // Najnowsze dzieje języków słowiańskich: Українська мова / Red. nauk. Svitlana Jermolenko. — Opole, 1999. — Розд. 1. — С. 29, 278
• Н. И. Толстой. Этнокультурное и лингвистическое изучение Полесья (1984-1994) // Славянский и балканский фольклор. Этнолингвистическое изучение Полесья. — Москва, 1995. — С. 13–14
• С. Толстая. Этнолингвистическое изучение Полесья: состояние и перспективы // Полісся: мова, культура, історія. — Київ, 1996. — С. 47–54
• Aline Viviand. La compréhension des gentilés Polacy, Niemcy, Francuzi et Europejczycy par la jeunesse polonaise contemporaine Une étude ethnolinguistique: Thése en cotutelle Avec l’Université de Wrocław, département de Philologie pour obtenir le grade de Docteur de l’Université Paris-Sorbonne. Disciplines: Sociologie et Linguistique / Université Paris-Sorbonne. — Paris, 2014. — Р. 39
• Дејан Ајдачић. Изабрана библиографија о смрти у народној култури Словена // Пројекат Растко: Славянская этнолингвистика. Словенска етнолингвистика. Slavic Ethnolinguistics
• І. Коваль-Фучило. Поховати і пом'янути: Етнолінгвістика в Україні (В. Конобродська. Поліський поховальний і поминальні обряди. — Т. 1. — Етнолінгвістичні студії. — Житомир: «Полісся», 2007. — 356 с.) // Слово просвіти: Всеукраїнський культурологічний тижневик
• Н. Данилюк. Мова фольклору у працях з етнолінгвістики та лінгвокультурології // Література. Фольклор. Проблеми поетики. — Вип. 36. — Київ, 2012. — С. 88–89, 91–92
• О. І. Бондар. Українське діалектне словникарство початку ХХІ століття // Bісник Одеського національного університету. Серія: Філологія. — Т. 17. Вип. 4.  — Одеса, 2012. — С. 13, 16^{[недоступне посилання з липня 2019]}