Конопельки

Конопе́льки село Томашівської сільської громади Фастівського району Київської області. Населення становить 9 осіб. Розташоване понад річкою Сивкою між Соснівкою та Козичанкою.

село Конопельки
В'їзний знак у с. Конопельки
В'їзний знак у с. Конопельки
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Фастівський район
Рада Томашівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32140130100099758
Облікова картка Конопельки 
Основні дані
Засноване 1923
Населення 9
Площа 0,04 км²
Густота населення 225 осіб/км²
Поштовий індекс 08054
Телефонний код +380 4578
Географічні дані
Географічні координати 50°13′56″ пн. ш. 29°48′04″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
168 м
Водойми р. Ірпінь, р. Сивка
Місцева влада
Адреса ради 08054, Київська обл., Фастівський р-н, с.Соснівка, вул. Соборна, 40
Карта
Конопельки
Конопельки
Мапа

 Конопельки у Вікісховищі

Історія

Між Козичанкою і Соснівкою був невеликий ліс, що в народі називали Конопельками. Його вирубали у 1914—1920 роках, і цю територію тоді називали «Корчі». Згодом козичанці почали сіяти там овес і саджати картоплю, бо хоч ліс був і державний, але земля проголошена Радянською владою селянською. Оскільки та земля була розташована на території Соснівської поміщицької частини, виникли суперечки через неї. Старожили згадують: «Соснівці говорили: „Це наша земля“, — а козичанці: — „Ні, наша“. Домовились на тому: хто перший привезе з Києва землеміра, того й буде земля. Як козичанці — то козичанською земля буде, а як соснівці — то соснівською». Місцевий активіст у той час мав право привезти з міста лише одного службовця для роботи в селі. І керівництво сусіднього села якось умовило козичанського активіста Петра Купрія привезти з міста для свого села не землеміра, а священика, якого в той час не було в Козичанці. Він так і зробив.

Отже, Соснівка офіційно відміряла і закріпила за сільською радою ту землю, а козичанцям дозволили лише зібрати свій урожай, після чого переселенці з села Соснівки заснували на спірному місці свій хутір — Конопельки. На 1924 рік там проживали 15 осіб, пізніше хутір розрісся і нараховував понад 50 мешканців. Але в 70-х роках XX століття цей населений пункт ледь не зник, у ньому лишилося тільки чотири садиби. Та згодом на цій землі виросли дачні будиночки, і це допомогло хутору залишитися на карті.

Джерело

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.