Ірпінь (річка)
Ірпі́нь — річка в Україні, в межах Житомирської та Київської областей. Права притока Дніпра.
| Ірпінь | |
|---|---|
| 50°27′41″ пн. ш. 30°31′47″ сх. д. | |
| Витік | с. Яроповичі |
| • координати | 50°06′57″ пн. ш. 29°11′08″ сх. д. |
| Гирло | Дніпро (Київське водосховище) |
| • координати | 50°44′39″ пн. ш. 30°22′05″ сх. д. |
| Басейн | Басейн Ірпеня |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон |
Київська область Житомирська область |
| Довжина | 162 км |
| Площа басейну: | 3340 км² |
| Притоки: | Білка, Горенка (річка), Крив'янка, Куделя (притока Ірпеня), Любка (річка), Борщагівка (річка), Унава, Лупа (притока Ірпеня), Буча (річка), Відьманка, Калинівка (притока Ірпеня), Мощунка, Сивка (притока Ірпеня), Трубище, Рокач і Козка |
| Ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 707564 |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Довжина 162 км, площа басейну 3340 км². Бере початок біля села Яроповичі. Закінчується біля села Козаровичі, де води Ірпеня піднімаються насосною станцією до рівня Київського водосховища.
Мінералізація води Ірпеня в середньому становить: весняна повінь — 295 мг/дм³; літньо-осіння межень — 450 мг/дм³; зимова межень — 459 мг/дм³.[1]
Історія
У руську добу в Приірпінні проходив кордон між двома східнослов'янськими союзами племен — полянами і древлянами. Землі навколо річки були серцевиною Русі, і літописи не раз згадують про цю річку у зв'язку з певними історичними подіями. Одним з них була Битва на річці Ірпінь в 1321, в результаті якої Київ і суміжні землі потрапили під панування Великого Князівства Литовського. Місцеве населення брало участь у національній революції 1648—1676, в народному повстанні під проводом Семена Палія.
У XVIII столітті по річці Ірпінь проходив кордон між Росією і Польщею, встановлений після укладення між цими державами 26 квітня 1686 року «Вічного миру». Лівобережжя Ірпеня, де розташовані сучасні Буча, Ворзель, Гостомель відійшло до Польщі.
По обидва боки кордону розташувалися польські та російські прикордонні форпости. Прикордонний край був переповнений контрабандистами, які потай провозили через кордон у Київ угорське вино і французьку горілку. Місцеві жителі надавали притулок контрабандистам і гайдамакам, іноді навіть брали участь у походах гайдамак і поділі здобичі. Тут також діяли численні дрібні гайдамацькі загони під керівництвом Гапона Кощієнка, Бородавки, старообрядця Харитона Коняхіна, Грицька Ступака.
По річці Ірпінь в 1941 радянською армією була створена перша лінія оборони Києва від німецьких військ.
Притоки
Населені пункти над Ірпенем
Села Яроповичі, Ходорків, Скочище, селище міського типу Корнин, села Сущанка, Федорівка, Млинок, Дідівщина, Пришивальня, Томашівка, Ярошівка, Соснівка, Чорногородка, Перевіз, Яблунівка, Мостище, Дзвінкове, Новосілки, Княжичі, Жорнівка, Лука, Бобриця, Білогородка, Гнатівка, Гореничі, Стоянка, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, села Раківка, Синяк, Гута-Межигірська, Демидів, Козаровичі.
Мости
- Мостовий перехід через річку Ірпінь — розташований на автомобільній дорозі Київ — Ковель — Ягодин (на Люблін) у Київській області у місці, де сполучаються території Бучі, Ірпеня та Гостомеля.
Примітки
- Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. К.: Вища школа, 1995. — 307 с. ISBN 5-11-004522-4
Література
- Річка-пам‘ять Ірпінь : книжка-подорож / В. О. Коскін. – Київ; Ірпінь : Перун, 2019. – 412 с. – ISBN 617-7709-02-1.
Посилання
- Хільчевський В. К. Ірпінь (річка) Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Irpień // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 301. (пол.)
- Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2016. — ISBN 978-617-7238-39-2.