Конопко Дмитро Юхимович

Народився Дмитро Юхимович 3 листопада 1922 р. в м. Южнограді, пізніше перейменоване в м. Березівка Одеської області, в селянській сім'ї. У 1937 році вступив до Завадівського сільськогосподарського технікуму, який закінчив з відзнакою вже під час війни в липні 1941 року, отримавши спеціальність молодшого агронома-рільника. Направлення отримав в Березівську МТС агрономом-насіннєводом.

Коли почалася війна, на фронт не взяли, тому що мав слабкий зір. Під час окупації переховувався, щоб уникнути вивезення до Німеччини, та все ж у березні 1944 року був спійманий. Потяг, у якому везли бранців до Німеччини, попав під бомбардування американської авіації в Румунії. Дмитру покалічило ліву ногу.

Потім він потрапив у табір для військовополонених у Румунії, в Німеччині — в концтаборі № 95 у Верхній Сілезії. А перед наступом радянських військ Дмитра перевели на роботу в підземний концтабір Дора-Міттельбау, де був завод в горах Гарц і, де таємно займалися ракетобудуванням. Від знищення полонених врятував наступ американських військ 30 квітня 1945 року.

Після закінчення війни, пройшовши фільтраційний табір для репатріантів, повернувся додому. Вступив до Одеського сільськогосподарського інституту. Після закінчення І курсу в 1947 Дмитро Конопко приїхав на Чигиринщину відбудовувати у післявоєнний період народне господарство, працюючи дільничим агрономом Чигиринської МТС, агрономом в селах Тарасівка та Шабельники, (нині затоплені Кременчуцьким водосховищем), а також у Тіньках.

У 1949 році Дмитро Юхимович одружився з місцевою вчителькою Ганною Василівною й назавжди залишився на Чигиринщині.

Після об'єднання п'яти колгоспів він, головний агроном господарства «Україна», взяв на себе відповідальність за врожай на 3100 га полів.

Велику увагу у своїй діяльності Дмитро Юхимович приділяв підвищенню родючості землі. Щоб підняти врожайність обробляв насіння азотобактерином, фосфобактерином, цинком, нітрагіном, марганцем, дощовою водою. І це поступово підвищувало врожайність зернових. Щоб збільшити врожай сільськогосподарських культур, він особливу увагу приділяв насінництву, сортам, внесенню добрив, обробітку землі, своєчасному збиранню і головне боротьбі з втратами при збиранні. У 1966 році пшениця вродила по 200 пудів з гектара і Дмитро Юхимович отримав орден Трудового Червоного Прапора.

Із 1966 р. в колгоспі «Україна» проводилось виробниче дослідження по виведенню нових сортів сільськогосподарських культур провідних селекціонерів України, Росії, Білорусії та Молдавії. З багатьма селекціонерами країни Дмитро Юхимович був особисто знайомий. Велась селекційна робота під керівництвом завідувача відділом селекції пшениці (ВСП) м. Одеси академіка Ф. Г. Кириченка.

Мета дослідів: вивчення нових сортів, розмноження насіння для запровадження кращих у виробництво, підвищення врожайності та збільшення валового збору зерна й картоплі. Дмитро Конопко був у Інституті фізіології рослин, в академіка Власюка. Отримав цінні поради. Був у академіка Лук'яненка на Кубані. Агроном був особисто знайомий з академіками М. І. Хаджиновим (вивів 20 сортів гібридної кукурудзи), М. А. Дорожкіним (білоруський вчений селекціонер, займався картоплеводством), професором О. С. Мусійко (спеціаліст по насінництву кукурудзи і жита), селекціонерами В. М. Даніліним, та І. П. Чучмієм із Черкаської обласної дослідницької станції.

Дмитро Юхимович займався вирощуванням гібридної кукурудзи, впроваджував югославські та угорські сорти, які давали урожай 100 ц/га. А в 1972 р., коли жителі села Тіньки отримали по 37,7 центнера з гектара, а пшениці до 60 центнерів, Д. Ю. Конопку за високі врожаї присвоїли звання «Заслужений агроном України».

Вийшовши на пенсію, Дмитро Юхимович Конопко продовжував працювати у місцевому СТОВ. Був головою ревізійної комісії, диспетчером господарства, завідував током. Агроном займався громадською роботою, вів місцеве радіомовлення, організовував відкриття в селі православної церкви у 1993 році.

Помер Дмитро Юхимович Конопко 21 квітня 2015 року у віці 92 років.