Тіньки

Ті́ньки село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Населення — 2 255 чоловік (2007). Село розташоване за 6 км від річкового порту Адамівка, за 17 км від районного центру, міста Чигирин та за 51 км від залізничної станції Фундукліївка. На півночі сусідить з селом Боровиця, на заході з селами Розсошинці та Красносілля, на півдні з селом Рацеве та на сході омивається водами Кременчуцького водосховища. Поблизу Тіньок, Бужина і Тарасівки знайдено 4 поселення доби бронзи.

село Тіньки
будівля колишньої сільської ради
будівля колишньої сільської ради
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Громада Чигиринська міська громада
Рада Чигиринська міська рада
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване середина 16 століття.
Населення 2 255 (на 01.01.2007)[1]
Площа 8,5 км²[2]
Густота населення 282,35 осіб/км²
Поштовий індекс 20924
Телефонний код +380 4730
Катойконіми тіньчани
Географічні дані
Географічні координати 49°11′10″ пн. ш. 32°37′02″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
76 м
Водойми Дніпро (Кременчуцьке водосховище).
Відстань до
обласного центру
48,7 (фізична) км[3]
65 (автошляхами) км
Відстань до
районного центру
17 (автошляхами) км
Найближча залізнична станція Фундукліївка
Відстань до
залізничної станції
51 км
Місцева влада
Адреса ради м. Чигирин
Карта
Тіньки
Тіньки
Мапа

 Тіньки у Вікісховищі

Історія

Сучасне село Тіньки утворене у 1959 році внаслідок переселення мешканців сіл Тіньки, Шабельники, Тарасівка, Адамівка та Бужин через будівництво Кременчуцького водосховища. Ці села знаходилися в низовині, яку потім затопили. Досі мешканці села умовно ділять територію на Шабельники та Тіньки, межа яких проходить по вулиці Гоголя.

В історичних документах Бужин і Тіньки згадуються ще у 16 столітті. Лаврентій Похилевич в своїх «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» пише:

Тіньки, село за 3 версти від Бужина і від Адамівки. Має таке саме розташування як і Адамівка і Кожарок, знаходиться в тіні гори і дерев, звідки походить і назва. Під час весняного паводку навколишні болота заливаються Дніпром і село стає островом; влітку Дніпро за 4 версти. На полях знаходиться велика кількість могил, що пояснюється близкістю до Бужина.

Мешканців обох статей 988. В 1808 році було 418 у 41 дворі.

Церква Миколаївська, дерев'яна, 6-го класу, землі має 36 десятин, побудована в 1804 році на місці старої.

обеліск Слави

В роки Радянсько-німецької війни населення брало активну участь у партизанських загонах. За мужність і відвагу 417 жителів села нагороджені орденами і медалями. В селі споруджено обеліск Слави та пам'ятник на братській могилі. Всього у війні брали участь 1 500 мешканців села, 78 з них загинули.

За радянської влади в селі працював колгосп «Україна», що обробляв 4130 га землі, з яких 3978 орної. Основним напрямком господарства було рільництво і тваринництво.

1958 року за виробництво м'яса та іншої тваринницької продукції бригадир рільничої бригади С. С. Яценко удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, 232 особи нагороджені орденами і медалями.

Станом на 1972 рік у селі мешкало 3 671 чоловік, працювали середня і початкова школи, будинок культури на 650 місць, 3 бібліотеки з фондом 16 600 книг, дільнича лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок, 2 дитячих ясел, відділення зв'язку, чайна, 5 магазинів.

Сучасність

В селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів[4], дошкільний дитячий заклад "Сонечко". Працюють одинадцять приватних крамниць. Є лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, аптека, стадіон, пошта, відділення Ощадбанку, будинок культури з філією районної бібліотеки, працює кілька приватних риболовецьких підприємств. Щовівторка у першій половині дня в селі проводиться ярмарок.

Топоніми

  • Вулиці: Пушкіна, Андріївська (колишня Горького), Богдана Хмельницького, Шабельницька (колишня Котовського), Гоголя, Благовісна (колишня Леніна), Грушевського (колишня Калініна), Тарасівська (колишня Кірова), Крилівська (була дорога на Крилів), Бужинська (колишня Чапаєва), Чернишевського, Чигиринська (дорога з Тарасівки на Чигирин), Шевченка, Центральна (колишня Щорса);
  • Балки: Бадьорова (землі діда Бадьора), Нюхова;
  • Ярки (з півночі на південь): Конюхів, Голиків, Больботів (Палтонів), Церковний, Свитин, Федін, Малий, Брисін, Бадьоровий, Льодник, Черпалка, Мурашиний, Набоківський (Дурний), Хмарівський, Курятник, Чигиринський, Цегельний, Дизель, Низький, Високий, Мишурин.

Політичні уподобання

Згідно з даними дільничої виборчої комісії у позачергових виборах до Верховної Ради України 30 вересня 2007 року взяли участь 1199 чоловік, або 65,84 % виборців. Найбільш голосів — 46,96 % віддали виборці Блоку Юлії Тимошенко, потім «НАША УКРАЇНА — НАРОДНА САМООБОРОНА» — 21,35 %, Партія регіонів — 10,26 %, «Блок Литвина» — 7,09 %, Комуністична партія України — 5,56 %, Соціалістична партія України — 2 %.

Також від 1 до 10 голосів набрали підтримки (у порядку зменшення): Прогресивна соціалістична партія України — 10, Партія Вільних Демократів і Всеукраїнське об'єднання «Свобода» по 7, «Блок партії пенсіонерів України» — 4, Селянський Блок «Аграрна Україна» — 2, Блок «Всеукраїнська громада» і Виборчий блок політичних партій «КУЧМА» по одному.

Відомі люди

Народилися

Працювали

Галерея

Див. також

Джерела

Примітки

Література

  • Історія міст і сіл Української РСР. К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  • Тіньки: [про минуле зниклих сіл Бужина, Тарасівки, Тіньок, Шабельників Черкас. обл., примусове переселення мешканців, буд-во і життя нового села, про уродженців краю] / Олександр Солодар. — Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2016. — 151, [2] с. : іл., табл., карти-схеми, портр. — (Серія «Невідома Чигиринщина»). — Бібліогр.: с. 143—152 (431 назва). — ISBN 978-966-920-160-7

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.