Конотопи (Червоноградський район)

Село розташоване в північній Галичині, на Сокальському пасмі (південно-західна частина Волинської височини), на лівому березі річки Західний Буг і на північний захід від міста Сокаль.

Перша письмова згадка про існування парафіяльної школи в Конотопах відноситься до 1835 року. Викладав тоді в ній Дмитро Висоцький. В 1884 в селі значиться не систематизована школа, а з 1892 вона стає етатовою(державною) 1-но клясовою. Через 20 років її реорганізовують в 2-во клясову. Оскільки в цей час було 127 українських дітей, 19 польських та 2 єврейських, до школи призначається ще один вчитель. В 1926 школа стає знову 1-но клясною і викладає в ній Йосиф Кошатковський. У 1930-х роках в ній викладав Казимир Суберлак – поляк, який чудово володів українською мовою. Будівля української школи була мурована, покрита червоною черепицею, й складалася з чотирьох кімнат. Польська школа 1-но клясова розпочала своє існування в 1928 році. До 1933 року її відвідували діти з колонії Конотопи. Будівля польської школи була дерев’яна і покрита червоною черепицею. У будівлі була одна велика класна кімната і набагато менша кімната, яка служила прихожою і гардеробом, а також квартира вчителя що складалася з двох кімнат. Воду брали з бетонного колодязя. Вбиральня була надворі, а освітлення забезпечувалося лише гасовими лампами. Навчання проходило в комбіновані групі. Там викладав лише один учитель. Оскільки в колонії Конотопи було більше польських дітей шкільного віку, ніж в Конотопах, на зборах колонії було прийнято рішення про створення школи. Усі мешканці колонії одноголосно підтримали це рішення. Але керівництво школи, тобто шкільний інспектор, не погодило цього рішення. Тоді мешканці колонії Конотопи одночасно дітей до школи в Конотопах не відпустили. Страйк тривав більше 1,5 місяців. В результаті Котлінський Вавжинець видав дві кімнати – з окремим входом – для потреб школи, а шкільний інспектор призначив вчительку - Катерину Слівінську. І в жовтні 1933 р. школа колонії Конотопи розпочала своє існування. Ймовірно, у 1935 році почалося будівництво школи. Вона була побудована з дерева і покрита листовим металом. В ній була велика класна кімната, сільська загальна кімната та вчительська квартира, що складалася з кухні та кімнати. До початку війни вчителькою була Катерина Слівінська, під час війни й до жовтня 1943 року вчителем був чоловік.

Останя школа в селі розпочала своє існування внаслідок «Акції Г-Т», коли Конотопи разом з частиною Сокальського Закерзоння були приєднані до УРСР. Її було відкрито в першій половині 1950-х, у будинку який до 1946 належав родині Головків. Це була 3-ох класова школа, в якій викладав Ващук Василь Іванович. В 1971 її існування припинено, учнів переведено в школу с. Забужжя, а вчителя звільнено. Це була будівля яка складалася з шести кімнат: прихожої, двох класних кімнат, учительської, бібліотеки й господарської кімнати.

На території Конотіп виявлено археологічні знахідки з доби мезоліту й бронзи, а також з пізнішої княжої епохи. Село Конотопи вперше згадується у документах 30 травня 1440 року коли його князь Казимир ІІ передає старості буському Андрієві з Опільська і надає селу магдебурзьке право.

1 листопада 1918 року село як частина Сокальського повіту увійшло в новостворену ЗУНР. А пізніше після Акту Злуки в УНР. Проте вже влітку 1919 територію села було укуповано польськими військами.

• Погода в селі Конотопи