Конрад Краффт фон Делльмензінген

Конрад Крістоф Генріх Краффт фон Дельменсінген (нім. Konrad Christoph Heinrich Krafft von Dellmensingen; 24 листопада 1862 — 21 лютого 1953) — німецький воєначальник, генерал артилерії Імперської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Конрад Краффт фон Делльмензінген
нім. Konrad Christoph Heinrich Krafft von Dellmensingen
Народився 24 листопада 1862(1862-11-24)[1][2]
Лауфен, Берхтесґаден, Верхня Баварія, Баварія[1]
Помер 21 лютого 1953(1953-02-21) (90 років)
Зесгаупт, Вайльгайм-Шонгау, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність письменник
Знання мов німецька
Учасник Сербський фронт, Верденська битва, Румунська кампанія, Битва при Капоретто і Перша світова війна
Роки активності з 1881
Військове звання Генерал артилерії
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Медаль принца-регента Луїтпольда
Хрест «За вислугу років» (Баварія)
Командорський хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Почесний хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Почесний хрест (Ройсс)
Орден Святого Михаїла (Баварія)
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Орден Громадянських заслуг Баварської корони
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Біографія

В 1881 році вступив в Баварську армію, після закінчення Баварської військової академії в 1894 році служив в декількох частинах і в Генеральному штабі баварської армії, а також в Генеральному штабі в Берліні. У 1908 році служив в баварському військовому міністерстві. З жовтня 1912 року — начальник генерального штабу баварської армії.

На початку Першої світової війни Краффт очолив штаб 6-ї армії під командуванням кронпринца Рупрехта, яка складалася переважно з баварських частин. Брав участь в прикордонних боях в Лотарингії і в боях, відомих як «Гонка до моря».

Після того, як Італія вступила у війну на боці Антанти, в травні 1915 року очолив Альпійський корпус і придушив італійський наступ в Доломітових Альпах, не дозволивши італійській армії просунутися вперед.

Восени 1915 року взяв участь у вторгненні в Сербію. Влітку 1916 року переведений на Західний фронт, де Альпійський корпус взяв участь в битві при Вердені. Восени 1916 року взяв участь у вторгненні в Румунію, що вступила у війну на боці Антанти.

У березні 1917 року знову переведений на Західний фронт, де очолив штаб групи армій герцога Альбрехта. У вересні 1917 року очолив штаб новосформованої 14-ї армії під командуванням Отто фон Белова і взяв участь в плануванні прориву під Кобаридом. Наступ мав бути обмеженим, щоб запобігти краху австро-угорської армії, але, багато в чому завдяки плану Краффта, він був настільки успішним, що майже повністю вивів з ладу італійську армію, яка була змушена повністю відступити до річки П'яве.

Краффт залишався начальником штабу Белова навіть після того, як останній очолив новосформовану 17-у армією в лютому 1918 року і взяв участь у Весняному настанні, в якому 17-я армія придушила 3-ю британську армію під командуванням Джуліана Бінга, але, тим не менш, не досягла поставленої мети.

У квітні 1918 року очолив Баварський корпус. До кінця війни Краффт разом зі своїм корпусом знову був перекинутий на Італійський фронт, де намагався запобігти прориву фронту і розпаду австро-угорської армії.

Після закінчення війни вийшов в відставку 4 грудня 1918 року. Краффт залишився палким прихильником відновлення баварської монархії, присвятив себе історичним дослідженням і брав участь в підготовці до публікації офіційної історії баварської армії в Першій світовій війні.

Сім'я

Одружився з Анною Церер. В пари народились дочка і 2 сини.

Звання

Нагороди

Див. також
  • Ергарт Краффт фон Делльмензінген — старший син.
  • Леопольд Краффт фон Делльмензінген — молодший син.

Бібліографія
  • Der Durchbruch am Isonzo, 1926
    • Teil I: Die Schlacht von Tolmein und Flitsch (24. bis 27. Oktober 1917)
    • Teil II: Die Verfolgung über den Tagliamento bis zum Piave
  • Das Bayernbuch vom Weltkriege 1914–1918. Ein Volksbuch. 2 Bände, Belser Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1930.
  • Der Durchbruch. Studie an Hand der Vorgänge des Weltkrieges 1914–1918. Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, Ausgabe 1937. Gesamt 463 Seiten mit 25 Kartenskizzen in 3 großen Faltblättern im Anhang.

Література
  • Gunther Langes: Front in Fels und Eis. Der Weltkrieg im Hochgebirge. Mit einem Vorwort von Graf Viktor Dankl und einer Einleitung von Konrad Krafft von Dellmensingen. Bruckmann, München 1931 (recte: 1932).
  • Guido Burtscher: Das Deutsche Alpenkorps unter der Führung des Generals Konrad Krafft von Dellmensingen. Teutsch, Bregenz 1939
  • Otto von Moser: Die Württemberger Im Weltkriege, Chr. Belser AG, Stuttgart 1928, S.109

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116358947 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Munzinger Personen
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.