Константинов Костянтин Іванович
Костянтин Іванович Константинов (рос. Константин Иванович Константинов) (* 6 квітня 1818, Варшава — † 12 січня 1871, Миколаїв) — російський винахідник в області артилерії, ракетної техніки, приладобудування й автоматики, генерал-лейтенант.
| Константинов Костянтин Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 квітня 1818 Варшава, Російська імперія |
| Помер |
12 січня 1871 (52 роки) Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | науковець, інженер, військовослужбовець |
| Галузь | ракетобудування і розробка авіакосмічної техніки |
| Alma mater | Михайлівське артилерійське училище |
| Знання мов | російська[1] |
| Заклад | Михайлівська військова артилерійська академія |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Батько | Костянтин Павлович |
| Нагороди |
   |
Народився у Варшаві. Батьком його був великий князь Костянтин Павлович (1779—1831) (син імператора Павла I). Матір'ю була людина не блакитної крові — французька актриса Клара-Анна Лоран (1799—1857). При народженні майбутнього вченого назвали на честь батька Костянтином Костянтиновичем Константиновим. У 1820 р. його записали вихованцем князя І. А. Голіцина (1783—1852), у зв'язку з чим в 1837 р. він став Івановичем. Закінчив створене Засядьком Артилерійське училище в Петербурзі.
В 1844 році винайшов балістичний прилад і циліндр для навісної стрільби з гладкоствольних гармат, який давав змогу визначити швидкість польоту артилерійського снаряда в будь-якій точці траєкторії. 1847 побудував ракетний балістичний маятник за допомогою якого можна було встановити закон зміни швидкості ракети від часу. Крім того за допомогою цього приладу Константинов визначив вплив форми і конструкції ракети на її балістичні властивості, заклавши таким чином основи проектування ракет.
З 1849 року очолив тамтешній ракетний заклад, а також водночас керував Охтомським капсульним заводом. З 1861 року К. Константинов керував будівництвом ракетного заводу у Миколаєві, а 1867 року — його роботою. Він створив бойові ракети, які пролітали 4-5 км, розробив технологічний процес виготовлення ракет з автоматичним контролем і управлінням окремими операціями. Він автор кількох книг, присвячених бойовим ракетам.
Помер у Миколаєві, Прах генерал-лейтенанта К. І. Константинова похований у каплиці села Нивне Чернігівської губернії (нині Брянська область).
Вшанування пам'яті
У 1960-х роках за видатні заслуги Костянтина Константинова перед Вітчизною в справі розвитку ракетної техніки його ім'ям був названий кратер на зворотному боці Місяця (20 ° пн. ш., 159 ° с. д., діаметр 69 км).
У Москві, в північній частині міста, одна з вулиць, названих на честь піонерів ракетної техніки, отримала його ім'я. А в Миколаєві, на розі вулиць Спаської та Артилерійської, на будівлі, де колись знаходилася контора ракетного заводу, з часів СРСР збереглася меморіальна дошка: «У цьому будинку працював видатний російський учений, основоположник експериментальної ракетодінаміки Костянтин Іванович Константинов (1818—1871 рр..)».
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.