Конституційний суд Хорватії
Конституці́йний суд Респу́бліки Хорва́тія (хорв. Ustavni sud Republike Hrvatske) — орган конституційного судочинства Хорватії, передбачений Конституцією Хорватії, який гарантує її суворе дотримання і застосування. У своїй діяльності спирається на положення Конституції Хорватії і Конституційного закону про Конституційний суд Республіки Хорватії. Конституційний суд є незалежним від усіх державних органів і не належить ні до виконавчої, ні до законодавчої, ні до судової влади (на думку деяких теоретиків права, Конституційний суд являє собою четверту владу, за словами інших, стоїть над трьома гілками влади).
| Ustavni sud Republike Hrvatske | |
|---|---|
.jpg.webp) Приміщення Конституційного суду Хорватії | |
| Вид | конституційний суд |
| Юрисдикція |
 Хорватія |
| Заснований |
15 лютого 1964 (у Соціалістичній Республіці Хорватія)[1] 25 липня 1990 (у незалежній Хорватії)[1] |
| Склад | обирається парламентом Хорватії кваліфікованою більшістю |
| Правомочний згідно | з Конституцією Хорватії |
| Термін служби |
вісім років (з правом на одне переобрання) |
| Суддів | 13 |
| Голова | Мирослав Шепарович |
| На посаді з | з 13 червня 2016 |
| Розташування | Загреб, пл. св. Марка, 4 |
| Координати | 45°49′00″ пн. ш. 15°58′24″ сх. д. |
| |
| usud.hr | |
 |
| Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Хорватії |
|
|
Глава держави
|
|
|
 Категорія • Інші країни |
Основоположні джерела права для Конституційного Суду — це хорватська Конституція, Конституційний закон про Конституційний суд і Регламент Конституційного суду.
Суд міститься за адресою: Загреб, площа Святого Марка, 4. Голова суду — Мирослав Шепарович.
Коло обов'язків
До кола обов'язків Конституційного суду Хорватії входить таке:
- приймати рішення про те, чи відповідає закон Конституції;
- ухвалювати рішення про відповідність інших нормативних актів Конституції і закону;
- за потреби оцінювати конституційність законів та конституційність і законність інших нормативних актів, які втратили чинність, якщо від моменту втрати чинності до подання заяви чи пропозиції про порушення справи не минуло одного року;
- ухвалювати рішення за конституційними скаргами на окремі рішення державних органів, органів місцевого і територіального (регіонального) самоврядування та юридичних осіб з державними повноваженнями, якщо ці рішення порушують права людини і основоположні свободи, а також право на місцеве та регіональне самоврядування, гарантовані Конституцією Хорватії;
- стежити за дотриманням конституційності і законності та повідомляти про випадки неконституційності і незаконності парламент Хорватії;
- розв'язувати юрисдикційні суперечки між органами законодавчої, виконавчої та судової влади;
- ухвалювати рішення, відповідно до Конституції, про відповідальність Президента Республіки;
- наглядати за конституційністю програм і діяльності політичних партій та за потреби, згідно з Конституцією, забороняти їхню роботу;
- здійснювати нагляд за конституційністю і законністю виборів та референдумів у державі, а також розв'язувати виборчі спори, які не підпадають під юрисдикцію судів;
- у випадку встановлення, що компетентний орган не прийняв рішення на виконання положень Конституції, законів та інших нормативних актів, хоча повинен був це зробити, повідомляти про це уряд Хорватії, а про нормативні акти, які повинен був прийняти уряд, сповіщати хорватський парламент;
- на пропозицію уряду Хорватії, виносити рішення, яким голова хорватського парламенту перебирає на себе обов'язки тимчасового президента Республіки в разі тривалої непрацездатності Президента Республіки через хворобу або інвалідність, особливо, якщо Президент не в змозі прийняти рішення про своє тимчасове заміщення;
- давати попередній дозвіл на затримання і на порушення карної справи проти Президента Республіки;
- ухвалювати рішення про оскарження рішення Державної судової ради про звільнення судді з посади та приймати рішення за апеляцією проти рішення Державної судової ради про дисциплінарну відповідальність судді у 30-денний строк від моменту одержання скарги (рішення виключає право конституційного оскарження).
Див. також
Примітки
- Archived copy. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 14 вересня 2015.