Жупанії Хорватії

Жупа́нії Хорва́тії — адміністративно-територіальні одиниці першого рівня Республіки Хорватії. З моменту їх відновлення у 1992 році країна поділяється на 20 жупаній і столичне місто Загреб, яке має статус як жупанії, так і міста, не входячи до Загребської жупанії.[1][2] Станом на 2015 рік, жупанії поділяються на 128 міст і 428 (переважно сільських) громад.[3][4]

Жупанії Хорватії
хорв. Hrvatske županije
Жупанії сучасної Хорватії:   Б'єловарсько-Білогорська   Бродсько-Посавська   Дубровницько-Неретванська   Істрійська   Карловацька   Копривницько-Крижевецька   Крапинсько-Загорська   Ліцько-Сенська   Меджимурська   Осієцько-Баранська   Пожезько-Славонська   Приморсько-Горанська   Шибеницько-Кнінська   Сісацько-Мославинська   Сплітсько-Далматинська   Вараждинська   Вировитицько-Подравська   Вуковарсько-Сремська   Задарська   Місто Загреб   Загребська
Країна  Хорватія
Тип адміністративний поділ Хорватії, адміністративна одиниця країни першого рівняd і графство
Розташування  Хорватія
Кількість 20 жупаній + місто Загреб
Кількість населення 50 927 (Ліка-Сень) – 790 017 (Загреб)
Площа 640 000 км2 (247 кв. миль) (Загреб) – 5 350 000 км2 (2 067 кв. миль) (Ліка-Сень)
Уряд скупщина жупанії, центральний уряд
Підрозділи громада і місто
 Жупанії Хорватії у Вікісховищі
Хорватія
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Хорватії
Категорія • Інші країни

Влада

У кожній жупанії представницьким і дорадчим органом влади є скупщина жупанії (хорв. županijska skupština). Депутати скупщини обираються на чотирирічний строк на місцевих виборах шляхом всенародного голосування (пропорційна система із закритими списками та застосуванням методу д'Ондта).[5] Кількість депутатів має бути непарною, визначається статутом жупанії і коливається у межах від 31 до 51. Скупщина міста Загреба налічує 51 депутата. Кожна така скупщина має голову і до двох заступників, яких обирають більшістю голосів усіх депутатів скупщини жупанії.

Виконавчу гілку влади кожної жупанії очолює жупан (хорв. župan), за винятком виконавчої влади такого адмінутворення, як Місто Загреб, яку очолює загребський мер. Жупани Хорватії (з двома своїми заступниками), мер Загреба (з двома заступниками міського голови) [lower-alpha 1] обираються на чотирирічний термін більшістю голосів, відданих у відповідних одиницях місцевого самоврядування, із застосуванням системи абсолютної більшості в разі, якщо жоден кандидат не досягає більшості у першому турі голосування (більшість голосів, система голосування у два тури).[5] Жупани (із заступниками жупана та мер Загреба зі своїми заступниками) можуть бути відкликані шляхом референдуму. Адміністративні органи жупаній — це адміністративні управління і служби, створені для виконання завдань і функцій, віднесених до окружного самоврядування, а також для виконання справ державного управління, делегованих жупаніям. Адміністративними управліннями (відділами) і службами завідують начальники (директори), призначені жупаном на основі публічного конкурсу.[6]

У кожній жупанії діє Офіс державного управління (хорв. Ured državne uprave), який виконує завдання центрального уряду (в рамках Міністерства державного управління). Начальник Офісу державного управління (хорв. predstojnik Ureda državne uprave), який має бути дипломованим правником, призначається урядом Хорватії (у Загребі за державне управління відповідає мер). Ці установи («офіси») не підпорядковані скупщині жупанії або жупанові, а радше є безпосереднім представництвом держави (подібно до інституту губернатора або префекта у деяких країнах).

Фінансування та завдання

Жупанії фінансуються центральним урядом, а також за рахунок підприємств, які належать жупаніям, та податків і зборів жупанії, що включають п'ятивідсотковий податок на спадщину та податок на подарунки, податок на автотранспортні засоби, податок на плавзасоби і податок на аркадні ігрові автомати.[7][8]

Жупанії виконують завдання регіонального значення, не віднесені Конституцією та законами до кола діяльності центральних органів. Покладені на жупанії завдання діляться на первинні (самоврядні) та делеговані (справи державного управління).

У сфері самоврядування жупанія виконує завдання, пов'язані з:[9]

Кожне із цих завдань на відповідних рівнях можуть також виконувати згідно із законом центральна влада та органи місцевого самоврядування (міста чи громади).[6]

За рішенням представницького органу одиниці місцевого самоврядування (тобто громади або міста) згідно з його статутом і статутом жупанії, певні завдання із сфери самоврядування громади чи міста можуть передаватися жупанії.

«Делеговані завдання» — це визначені законом питання державного управління, які виконують жупанії. Витрати на виконання таких переданих органам жупанії завдань покриваються з державного бюджету.

Містком для співробітництва між жупаніями служить створене 2003 року Хорватське об'єднання жупаній (хорв. Hrvatska zajednica županija).[10]

Історія
Приблизні положення і назви перших жупаній Хорватії Х сторіччя, накладені на карту сучасної Хорватії та Боснії і Герцеговини

Хорватія була вперше поділена на жупанії в Середні віки.[11] Жупанії були вперше запроваджені в Хорватії за правління Трпимировичів. Точну кількість та межі цих ранніх жупаній важко встановити; вважається, що вони охоплювали землі, підпорядковані єдиному центру місцевої влади, але володіння найвищої знаті мали окремий правовий статус, незалежний від місцевої влади.

У ХІІІ і XIV століттях хорватська знать зміцнилася, а визначені королем жупанії зводилися лише до законодавчої сторони діяльності, тоді як військова і фінансова влада зосереджувалася в руках феодалів. Інші форми управління, які в цей період перегукувалися з управлінням жупанією, являли Римо-католицька церква і вільні королівські міста та окремо міста Далмації. Після того, як Хорватія 1527 року стала коронною землею Габсбурзької монархії, значення жупаній іще більш підупало, але після 1760 року поступово відновилося.[12]

Із плином часу поділ змінювався, відображаючи територіальні втрати через османське завоювання та наступне хорватське відвоювання деякої території, зміни в політичному статусі Далмації, Дубровницької республіки та Істрії, а також політичні обставини, включаючи персональну унію та угоду між Хорватією і Угорщиною.[12][13]

У ХІХ сторіччі революції в Австрійській імперії принесли численні політичні зміни та запровадили цивільне урядування в Королівстві Хорватії і Славонії у складі Австро-Угорщини, яка у свою чергу у 1881 році продовжила поглинати хорватське і славонське військові порубіжжя. У другій половині ХІХ століття хорватські жупанії зазнали різних реорганізацій (1848—1850, 1850—1854, 1854—1861, 1861—1870, 1870—1874, 1874—1886, 1886—1914), що також відображало становище Королівства Хорватії та Славонії у межах Австрійської імперії (після 1867 року — Австро-угорської монархії); остання велика реорганізація жупаній відбулася 1886 року, коли у складі королівства було створено вісім таких адміністративних одиниць. Їхній вигляд значною мірою залишався незмінним аж до розформування хорватських жупаній у 1922 році,[12][13] хоча деякі незначні коригування меж жупаній сталися 1913 року.[14] Жупанії створювалися як самоврядні одиниці на відміну від більш ранніх різновидів жупанії, які сягали корінням середньовіччя. Кожна з них мала скупщину (хорв. županijska skupština), де найбагатші платники податків становили половину її членів, а друга половина складалася з виборних членів. Великого жупана (хорв. veliki župan) призначав король, а чиновників жупанії — бан. Правління кожної жупанії складалося із 6 членів, обраних скупщиною, а інші члени були посадовцями жупанії ex officio (великий жупан, заступник жупана, начальник охорони здоров'я жупанії тощо). Жупанії було поділено на округи (хорв. kotari) — урядові одиниці, схожі на австрійські бецірки, тоді як муніципалітети (хорв. općine «громади») і міста (хорв. gradovi) були одиницями місцевого самоврядування.[12]

1922 року замість традиційного поділу Хорватії на жупанії влада Королівства сербів, хорватів і словенців запровадила області, на зміну яким пізніше прийшли бановини Королівства Югославія[15]

У післявоєнній Югославії Хорватія як союзна республіка Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії поділялася приблизно на 100 муніципалітетів (громад), які були головними адміністративно-територіальними одиницями та органами місцевого самоврядування. Жупанії відновилися лише в незалежній Хорватії у 1992 році, але зі значними територіальними змінами порівняно з поділом до 1922 року: наприклад, до 1922 р. транслейтанська Хорватія була поділена на вісім жупаній, а нинішнім законодавством на тій самій території встановлено чотирнадцять жупаній. Виникла Меджимурська жупанія в однойменному краї, який відійшов до Хорватії 1920 року за Тріанонським договором.[16][17] Межі жупаній іноді змінювалися і після їх відновлення у 1992 році (з причин таких, як історичні зв'язки та на прохання міст); останній перегляд меж відбувся 2006 року.[3]

Сьогоднішні жупанії відповідають третьому рівню номенклатури територіальних одиниць для цілей статистики (NUTS) ЄС.[18]

Перелік жупаній

Нинішні

Колишні
Жупанії Королівства Хорватія і Славонія та положення королівства у межах Австро-Угорщини (вставка, червоним)
Жупанії Королівства Хорватія і Славонія після реорганізації 1886 року
ЖупаніяЦентрПлоща
(1886–1912)[14]		Населення (1910)[19]ГербГеографічні координати
Б'єловарсько-Крижевецька Б'єловар5048 км²331 38545°55′14″ пн. ш. 16°45′54″ сх. д.
Вараждинська Вараждин2521 км²305 55846°15′07″ пн. ш. 16°11′38″ сх. д.
Вировитицька Осієк4852 км²269 19945°38′27″ пн. ш. 17°51′30″ сх. д.
Загребська Загреб7215 км²587 37845°38′27″ пн. ш. 16°11′57″ сх. д.
Ліцько-Крбавська Госпич6217 км²203 97344°42′28″ пн. ш. 15°21′12″ сх. д.
Модруш-Рієцька Огулин4874 км²231 35445°19′30″ пн. ш. 14°58′28″ сх. д.
Пожезька Пожега4938 км²263 69045°22′45″ пн. ш. 17°31′04″ сх. д.
Сремська Вуковар6848 км²410 00745°04′53″ пн. ш. 19°15′33″ сх. д.

Виноски
  1. Також мери міст і голови громад із заступниками

Примітки
  1. Gospodarski profil Grada Zagreba i Zagrebačke županije [Економічний профіль міста Загреб і Загребської жупанії] (хорватською). Хорватська економічна палата. Архів оригіналу за 7 травня 2006. Процитовано 6 травня 2012.
  2. Zakon o područjima županija, gradova i općina u Republici Hrvatskoj [Закон про території жупаній, міст і громад Республіки Хорватія]. Narodne novine (хорватською). 30 січня 1997. Процитовано 6 травня 2012.
  3. Zakon o područjima županija, gradova i općina u Republici Hrvatskoj [Закон про території жупаній, міст і громад Республіки Хорватія]. Narodne novine (хорватською). 28 липня 2006. Процитовано 9 вересня 2011.
  4. Popovača dobila status grada. Poslovni dnevnik (хорватською). 12 квітня 2013. Процитовано 27 січня 2014.
  5. Zakon o lokalnim izborima [Закон про місцеві вибори]. Narodne novine (хорватською) (144/2012). 21 грудня 2012. Процитовано 5 жовтня 2016.
  6. Zakon o lokalnoj i područnoj (regionalnoj) samoupravi (pročišćeni tekst) [Закон про місцеве та регіональне самоврядування (з наступними змінами і доповненнями)]. Narodne novine (хорватською) (19/2013). 18 лютого 2013. Процитовано 5 жовтня 2016.
  7. The Croatian tax system. хорватською Tax Administration. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.
  8. Anto Bajo; Mihaela Bronić (грудень 2004). Fiskalna decentralizacija u Hrvatskoj: problemi fiskalnog izravnanja [Фіскальна децентралізація в Хорватії: проблеми фіскального вирівнювання]. Financijska teorija i praksa (хорватською) (Institute of Public Finance) 28 (4): 445–467. Процитовано 21 червня 2012.
  9. Zakon o lokalnoj i područnoj (regionalnoj) samoupravi
  10. Home. hrvzz.hr. хорватською County Association. Процитовано 3 січня 2019.
  11. Oleg Mandić (1952). O nekim pitanjima društvenog uređenja Hrvatske u srednjem vijeku [Про деякі питання суспільного устрою Хорватії в середні віки] (PDF). Historijski zbornik (хорватською) (Školska knjiga) 5 (1–2): 131–138. Процитовано 9 вересня 2011.
  12. Josip Vrbošić (вересень 1992). Povijesni pregled razvitka županijske uprave i samouprave u Hrvatskoj [Історичний огляд розвитку адміністрації та самоврядування жупанії в Хорватії]. Društvena istraživanja (хорватською) (Ivo Pilar Institute of Social Sciences) 1 (1): 55–68. ISSN 1330-0288. Процитовано 9 квітня 2012.
  13. Ivo Goldstein (1996). Hrvatske županije kroz stoljeća [хорватською counties through the centuries] (хорватською). Školska knjiga. с. 86. ISBN 9789530613676. Процитовано 10 квітня 2012.
  14. Branko Dubravica (січень 2002). Političko-teritorijalna podjela i opseg civilne Hrvatske u godinama sjedinjenja s vojnom Hrvatskom 1871–1886 [Political and territorial division and scope of civilian Croatia in the period of unification with the Croatian military frontier Політично-територіальний поділ і обсяг цивільної Хорватії у роки злуки з Хорватською військовою границею 1871–1886]. Politička misao (хорватською) (Загребський університет, факультет політичних наук) 38 (3): 159–172. ISSN 0032-3241. Процитовано 20 червня 2012.
  15. Richard C. Frucht (2005). Eastern Europe: An Introduction to the People, Lands, and Culture. ABC-CLIO. с. 429. ISBN 9781576078006. Процитовано 18 жовтня 2011.
  16. Mark Biondich (2000). Stjepan Radić, the Croat Peasant Party, and the politics of mass mobilization, 1904–1928. University of Toronto Press. с. 11. ISBN 9780802082947. Процитовано 18 жовтня 2011.
  17. Zakon o područjima županija, gradova i općina u Republici Hrvatskoj [Закон про території жупаній, міст і громад у Республіці Хорватія]. Narodne novine (хорватською). 30 грудня 1992. Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 9 вересня 2011.
  18. Nacionalno izviješće Hrvatska [Національний звіт Хорватії] (PDF) (хорватською). Рада Європи. січень 2010. Процитовано 25 лютого 2012.
  19. Mira Kolar-Dimitrijević (жовтня 1991). Utjecaj Prvog svjetskog rata na kretanje stanovništva i stočarstva na području Hrvatske i Slavonije [Impact of World War I on population and animal husbandry trends in the area of Croatia and Slavonia]. Radovi Zavoda za hrvatsku povijest (хорватською) (Загребський університет, Хорватський історичний інститут) 24 (1): 41–56. ISSN 0353-295X. Процитовано 3 січня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.