Конфлікт щодо острова Тузла

Конфлікт навколо острова Тузла — кризовий момент в українсько-російських відносинах, спричинений спорудженням Росією дамби в Керченській протоці від Таманського півострова до острова Тузла у 2003 році. На думку аналітиків, метою конфлікту було вчинення тиску на Україну стосовно делімітації кордону в Керченській протоці та Азовському морі.

Керченська протока напередодні конфлікту

Передісторія та назрівання конфлікту

Острів Тузла утворився внаслідок розмиву через сильний шторм 1925 р. вузької коси, яка продовжувала Таманський півострів (Краснодарський край, Російська РФСР). Утворений острів площею у 3 квадратних кілометри (довжина острова — 6,5 км, ширина — близько 500 м) 7 січня 1941 року указом Президії Верховної ради РРФСР був переданий Кримській АРСР, яка у статусі Кримської області 19 лютого 1954 року увійшла до складу Української РСР.

29 вересня 2003 року Росія розпочала активну фазу будівництва дамби до українського острова Тузла. Від російської станиці Тамань Темрюцьського району Краснодарського краю у напрямку до острова Тузла починають насипати греблю з метою з'єднання її з російським берегом. Працюючи у три зміни, будівельники споруджують по 150 метрів греблі на день. Перемовини почались після того, як будівельники досягли українського прикордонного понтона.

Позиції сторін

Керченська протока після спорудження дамби
  •  Україна наполягала на тому, що Азовське море і Керченська протока повинні бути внутрішніми водами України та Російської Федерації, розділеними державним кордоном. За таким принципом розмежування Тузла належить до України.
  •  Росія наполягала на тому, що офіційно чітко проведені кордони як в акваторії Азовського моря, так і в Керченській протоці відсутні, а також відмовлялася визнати Тузлу островом, наполягаючи на тому, що це коса. Крім того, Росія вказувала на те, що тільки континентальна частина Криму відійшла Україні. Росія пропонувала спільне використання Азово-Керченської акваторії, згодившись з установленням державного кордону тільки по дну, але не по водній поверхні.

Хронологія розв'язання конфлікту

  • 30 вересня 2003 МЗС України направило МЗС Росії ноту протесту.
  • 6 жовтня 2003 міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко прямує до Москви на перемовини з приводу конфлікту.
  • Для особистої участі у розв'язанні конфлікту президент України Леонід Кучма терміново перериває візит у Латинську Америку і прямує на Тузлу.
  • Українські дипломати дали зрозуміти американській стороні, що вимагатимуть термінових консультацій, передбачених шостою статтею Будапештського меморандуму. Після того відбулася розмова президентів України й Росії[1].
  • 22 жовтня 2003 Верховна Рада проводить слухання про українсько-російські відносини.
  • 23 жовтня 2003 будівництво дамби зупинили. Між українськими прикордонниками й російськими будівельниками залишалося близько 100 метрів.
  • В листопаді 2003 прем'єр-міністри Росії та України домовились про припинення подальшого будівництва дамби.
  • 2 грудня 2003 на Тузлі відкрилася нова прикордонна застава.
  • У липні 2005 року в результаті чергових консультацій України та Російської Федерації 12-13 липня пресслужба МЗС України оголосила, що Росія визнала приналежність Україні острова Коса Тузла і «вод навколо нього». Проте в Департаменті інформації й друку МЗС РФ у відповідь на таку інформацію сказали: «правовий статус острова Тузла залишається невизначеним».

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.