Будапештський меморандум

Мемора́ндум про гара́нтії безпе́ки у зв'язку́ з приєдна́нням Украї́ни до Догово́ру про нерозповсю́дження я́дерної збро́ї (англ. Memorandum on Security Assurances in connection with Ukraine's accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons) міжнародна угода[1], укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії Україні у зв'язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж дня Україна приєдналась до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї[2].

Будапештський меморандум

Підписання Будапештського меморандуму
Тип міжнародний
Підписано 5 грудня 1994
Місце Будапешт
Чинність від моменту підписання
Підписанти Л. Кучма, Б. Єльцин, Дж. Мейджор, Б. Клінтон
Сторони  Україна
 Росія
 Велика Британія
 США
Зберігається зареєстрований у Секретаріаті ООН, № 52241[1]
Мови англійська, російська, українська
 Текст у Вікіджерелах

Одночасно були підписані аналогічні меморандуми щодо гарантій безпеки Білорусі та Казахстану. Ці дві країни приєднались до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї дещо раніше[2].

Держави-підписанти

Пізніше приєдналися:

Зобов'язання

Згідно з Меморандумом США, РФ і Велика Британія зобов'язалися:

  • поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України;
  • утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України; ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН;
  • утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги;
  • домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні, якщо вона стане жертвою акту агресії чи об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї;
  • не застосовувати ядерну зброю як проти України так і проти інших держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, крім випадку нападу на них самих, їхні та підопічні території, збройні сили, їхніх союзників;
  • проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.

Текст меморандуму (скорочено)

.pdf

…Вітаючи приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держави, що не володіє ядерною зброєю, беручи до уваги зобов'язання України ліквідувати всю ядерну зброю, що знаходиться на її території, у визначений період часу, відзначаючи зміни в галузі безпеки в усьому світі, включаючи закінчення холодної війни, що створили умови для глибоких скорочень ядерних сил, підтверджують таке:

1. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного Акта НБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.

2. …підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.

3. …підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного Акта НБСЄ утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримувати будь-які переваги.

4. …підтверджують їх зобов'язання домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з надання допомоги Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї.

5. …підтверджують щодо України їх зобов'язання не застосовувати ядерну зброю проти будь-якої держави-учасника Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, крім випадку нападу на них самих, їхні території чи їхні підопічні території, їхні збройні сили або їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю.

6. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки та Україна будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.

Цей меморандум набуває чинності з моменту підписання. Підписано у чотирьох рівно автентичних примірниках українською, англійською та російською мовами.

м. Будапешт, 5 грудня 1994

(підписи) Л. Кучма, Б. Єльцин, Дж. Мейджор, Б. Клінтон

Розбіжності в розумінні змісту та значення

Через те, що в англійському та українському текстах меморандуму існує різниця: тоді як в українському варіанті назва звучить як «Меморандум про гарантії безпеки…», в англійському — «Memorandum on Security Assurances» (тобто «безпекові запевнення»), а «запевнення» не несе конкретного змісту, то Будапештський меморандум не має жодного механізму гарантування безпеки[3].

З іншого боку, документ містить вислів «Підписано у чотирьох рівно автентичних примірниках українською, англійською та російською мовами». Підписи президента США і прем'єр-міністра Великої Британії стоять не лише під англійським текстом, а й українським та російським, де записано відповідно «гарантії» та «гарантии»[4].

Коли ми вже виробили остаточний текст, виникло питання щодо "запевнень" ("assurances") чи "гарантій" ("guarantees"). Ми наполягали на тому, що мають бути "гарантії". Врешті-решт погодилися, що в англійському тексті будуть "запевнення", а в українському й російському — "гарантії". Беручи до уваги фразу в кінці меморандуму, що текст складений у чотирьох примірниках і всі вони автентичні, ми можемо говорити про те, що наш варіант із використанням слова "гарантії" юридично правильний.

Борис Тарасюк, заступник Міністра закордонних справ України (1992–1994), [5]

Цей документ не підлягає ратифікації, водночас він є повноцінним міжнародним договором[6].

Тема використання Будапештського меморандуму як інструменту зовнішньої політики, час від часу порушується українськими політичними діячами[7][8].

Порушення і виконання Будапештського меморандуму

Українська сторона розглядала варіант вимоги термінових консультацій, передбачених шостою статтею Будапештського меморандуму, під час конфлікту щодо острова Тузла (2003) та першої україно-російської «газової війни» (2006). Водночас Олександр Чалий вважає, що посилання України на цей документ позиціює її як позаблокову нейтральну державу (напротивагу офіційному курсу на членство в НАТО)[5].

1 березня 2014 року президент Російської Федерації Володимир Путін на тлі «Кримської кризи» отримав у Ради Федерації (верхньої палати парламенту) дозвіл на введення військ до України, обґрунтувавши це «екстраординарною ситуацією, що склалася в Україні, загрозою життю громадян Російської Федерації, наших земляків, особового складу військового контингенту Збройних сил Російської Федерації»[9]. Станом на 2 березня про введення військ не було заявлено офіційно, але є інформація про численні захоплення військових об'єктів озброєними людьми без розпізнавальних знаків; українська влада вважає, що вони є військовослужбовцями Збройних сил РФ[10].

Після «референдуму» 16 березня 2014, проведеного в Криму та Севастополі всупереч українському законодавству[11][12], в ході якого на більшості виборчих бюлетенів було засвідчено вибір за входження Криму до Росії, остання розпочала офіційний процес прийняття Криму до свого складу. Цей процес увінчався підписанням договору «про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів»[13], що був ратифікований державною думою Росії 21 березня 2014 року[14], а 11 квітня 2014 Крим і Севастополь були включені до переліку суб'єктів РФ у Конституції Росії[15][16][17].

Після анексії Криму Росією, США, Канада, Велика Британія разом з іншими країнами заявили, що участь Росії є порушенням її зобов'язань перед Україною відповідно до Будапештського меморандуму[18][19][20][21][22]. 4 березня 2014 року президент Російської Федерації Володимир Путін відповів на питання про порушення Будапештського меморандуму, описуючи поточну ситуацію: «в Україні виникла нова держава, але з цією державою і щодо цієї держави ми не підписали жодних обов'язкових документів»[23].

Український парламент попросив підписантів Меморандуму підтвердити свою прихильність принципам, закріпленим у політичній угоді, та провести консультації з Україною для зменшення напруженості[24]. Російська Федерація відмовилася від таких консультацій[25].

Офіційна позиція США, підтверджена під час кризи 2022 року: Росія порушила свої зобов'язання щодо Будапештського меморандуму, в рамках якого вона, зокрема, зобов'язалася «поважати незалежність та суверенітет та існуючі кордони України» та «утримуватися від загрози силою та від її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України»[26].

Інцидент у Керченській протоці

27 листопада 2018 року МЗС України звернулося до країн-підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації для забезпечення повного дотримання зобов'язань та негайного припинення агресії РФ проти України[27].

Під час загострення у 2022 році

21 лютого 2022 року МЗС України направило державам-членам Ради безпеки ООН запит на основі Будапештського меморандуму з вимогою негайного проведення консультацій. Цьому передувала промова Володимира Зеленського на Мюнхенській конференції з безпеки, в якій Президент заявив, що Україна вчетверте і востаннє ініціює проведення консультацій у рамках меморандуму, і якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде конкретних рішень щодо гарантування безпеки, то Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і всі пакетні рішення 1994 року [щодо відмови від ядерної зброї] «поставлені під сумнів»[28].

Міністр Дмитро Кулеба роз'яснив позицію держави в тому смислі, що відмова Росії не має бути підставою для непроведення консультацій [як раніше]. «Ці гарантії безпеки надавалися Україні в 1994 році не від групи країн, а кожною країною індивідуально, і ці гарантії були об'єднані в одному документі»[29].

Оголошуючи про визнання ОРДЛО того ж дня (21 лютого), Володимир Путін побіжно та маніпулятивно послався на промову Зеленського в Мюнхені, заявивши, що Україна нібито може отримати ядерну зброю, а Росія не може не реагувати на це[30].

Примітки

  1. Меморандум зареєстрований у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй за номером 52241
  2. https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/601041/08._Non_Proliferation_Treaty_1968__Status_list.pdf
  3. Шантаж із ядерною зброєю: що стоїть за Зе-питанням про Будапештський меморандум. ЄП. 19.10.2020. Процитовано 19.10.2020.
  4. Жовніренко, Павло. Апологія Будапештського меморандуму. Газета "День".
  5. Мавпа з гранатами: як Україна з "Верхньої Вольти з ракетами" перетворилася на країну без ракет. УП. 03.12.2021. Процитовано 05.12.2021.
  6. Ігор Лоссовський. Міжнародно-правовий статус Будапештського меморандуму: договір, обов'язковий для виконання всіма його сторонами
  7. Чарівна паличка Будапештського меморандума. Детектор медіа. 23.03.2019. Процитовано 19.10.2020.
  8. Будапештський меморандум: що насправді обіцяли Україні. Deutsche Welle. 18.10.2020. Процитовано 19.10.2020.
  9. Путін попросив у сенаторів дозволу на введення військ у Крим
  10. Погранслужба Украины заявила о захвате штабов в Крыму (рос.)
  11. ЦВК наголошує, що місцевий референдум в Криму неможливий — Українська правда (3 березня 2014)
  12. Мінюст дав оцінку рішенням про референдуми у Криму та Донецьку: нелегітимні
  13. s:Договор о принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов
  14. Присоединение Крыма полностью вступило в силу после ратификации. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
  15. Республика Крым и Севастополь включены в перечень субъектов РФ в Конституции России. // ИТАР-ТАСС. 11 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
  16. Конституция Российской Федерации Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine. // Официальный интернет-портал правовой информации, 11.04.2014
  17. Опубликована Конституция Российской Федерации Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine. // Официальный интернет-портал правовой информации, 11.04.2014
  18. Readout of President Obama's Call with President Putin (прес-реліз). The White House. 1 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  19. Editorial Board (28 лютого 2014). Condemnation isn't enough for Russian actions in Crimea. Washington Post.
  20. That, Corinne Ton; Commisso, Christina (22 березня 2014). In Kyiv, Harper calls for 'complete reversal' of Crimea annexation. CTV News.
  21. Stevenson, Chris; Williams, Oscar (1 березня 2014). Ukraine crisis: David Cameron joins Angela Merkel in expressing anxiety and warns that 'the world is watching'. The Independent.
  22. Fisher, Matthew (24 березня 2014). Russia suspended from G8 over annexation of Crimea, Group of Seven nations says. National Post. Процитовано 27 лютого 2017.
  23. Putin at a press conference, 4 March 2014 (in Russian). YouTube. 4 березня 2014. Процитовано 15 грудня 2016.
  24. Ukrainian parliament appeals to Budapest Memorandum signatories. Interfax Ukraine. 28 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014.
  25. Росія не хоче консультацій в рамках Будапештського меморандуму. УП. 01.09.2014. Процитовано 19.10.2020.
  26. Los documentos confidenciales sobre Ucrania: EE UU y la OTAN ofrecieron a Putin acuerdos de desarme. El Pais. 02.02.2022. Процитовано 02.02.2022.
  27. Україна скликає зустріч ядерних держав. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 5 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  28. Україна офіційно звернулась за консультаціями за Будапештським меморандумом. УП. 21.02.2022. Процитовано 22.02.2022.
  29. Кулеба пояснив слова Зеленського щодо Будапештського меморандуму. УП. 20.02.2022. Процитовано 22.02.2022.
  30. Путін: Україна може отримати ядерну зброю, ми не можемо не реагувати. Суспільне. 21.02.2022. Процитовано 22.02.2022.

Посилання

Література і публіцистика

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.