Конятин (Сосницький район)

село Конятин
	Успенська церкваУспенська церква
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район/міськрада	Сосницький район
Рада	Конятинська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA74020070170048756
Основні дані
Засноване	до 1871
Населення	825 осіб
Площа	2,16 км²
Густота населення	381,94 осіб/км²
Поштовий індекс	16140
Телефонний код	+380 4655
Географічні дані
Географічні координати	51°35′39″ пн. ш. 32°47′07″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	118 м
Водойми	Десна
Місцева влада
Адреса ради	16140, Чернігівська обл., Сосницький р-н, с. Конятин, вул. Ювілейна 24-а
Карта
	Конятин
	Конятин
Мапа
	Конятин у Вікісховищі

Коня́тин — село в Україні, у Сосницькому районі Чернігівської області. Населення становить 825 осіб. Орган місцевого самоврядування — Конятинська сільська рада.

Клуб (серп і молот було демонтовано під час декомунізації)

школа

Типова дерев'яна хата

Вул. Садова (Дергунівка)

Їжа з печі — найсмачніша

Кінь- вірний помічник селянина

Києхи — місцева назва кукурудзи

Від коней пішла назва села

Весняний розлив

Розлив Десни

Сінокіс

р. Десна

Географія

Село розташоване на правому березі р. Десна за 25 км від районного центру — смт. Сосниці. Найближче село, Гута Коропського р-ну знаходиться за 8 км на схід. З заходу розташоване с. Змітнів. Село оточене заплавними лугами, на яких трапляються озера і стариці, зокрема оз. Валуї і оз. Конятин. На південний схід від села розташований ландшафтний заказник — Спаський-І.

Культові об'єкти

У селі у 1871 році була побудована дерев'яна Успенська церква, яку після революції знищили комуністи. В 1990 році на іншому місці збудовано нову церкву. Парафія належить до Чернігівсько-Новгород-Сіверської єпархії УПЦ. Престольне свято (храм) відзначається на Успіння, 28 серпня.
В ур. Під Селищем освячено криницю.

Об'єкти соціального і культурного призначення

В селі діє фельдшерсько-акушерський пункт, два продовольчі магазини. Сільський будинок культури знищений пожежею в 2011 р.

Мікротопонімія

Окремі частини села (кутки) носять назви: Дергунівка, Залізнівка, Шарівка, Саливонівка, Царина, Жабокриківка, хутір Липки. Зі сходу суло межує з Худинським, а з Заходу — Шарівським болотами. Більшість мікротопонімів описують околиці села: Казовщина, Вовковня, Під Селищем, Лиса Гора, а також урочища над Десною: Вовчий Шилег, Проломище, Прилози, Оболонські Гривки.

Економіка

СТОВ «Надія». Обробляє 685 га, на яких вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник. В господарстві також займаються м’ясним скотарством. На сьогодні господарство має 445 голів ВРХ, займаються продажем биків на експорт. [1][2]

Історія

Назва села походить від назви високого горба над р. Десною на якому випасалися коні с. Змітнева. Співзвучність назв Неятин ( давньоруська назва сусіднього Змітнева) - Конятин показує, що топонім виник у княжі часи. Розташоване село на 4 пагорбах. Залозний бугор названо за іменем поселенця- рибалки.

Село відоме за польських часів. Польська мапа, на якій зазначено село Конятіно (Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej «Ziemie Ruskie» Rzeczypospolitej[3]) повстала зна рубежі XVI-XVII-го віків.

Поблизу села, в ур. Під Селищем виявлено 2 поселення І тис. до н. е. і періоду Київської Русі (VIII—XIII ст.).

За переписом 1666 р. у селах Конятині і Лави було 84 дворів платників податку, церква. За реєстром 1732 р. у селі була церква, школа, шпиталь. У 1781 р.- козацьке село з церквою і 114 хат. 1810 р.- 356 ревізьких (чоловічих) душ. У 1885 р.-248 дворів 1639 жителів церква школа 3 постоялки 3 лавки. 1924 р.- 346 дворів і 1802 жителі , х. Білі Береги- 4 двори і 20 жителів, х. Вільне- 88 дворів і 495 жителів, радгосп Іллінський- 8 дворів і 41 житель.

У селі не було панів, але землю за радянської влади почали ділити. Довели селян до взаємної ворожнечі. У 1932 р. із 334 господарств села було ліквідовано і продано 114 господарств. Майже третину села було люто розкуркулено. Під час війни розкуркулені селяни повернулися в село і хотіли спалити за списком 75 колгоспних активістів. Так у мирному селі були посіяні владою зерна ненависті. 1973 р.- 454 двори і 1310 жителів. У селі проживає 825 жителів (2001р.) . 2014р.-577 жителів.

Нижня слобідка регулярно затоплюється весняними деснянськими повенями. Біля села співуче джерело цілющої води.

Микола Гнип- генерал- майор української армії.

Кутки - Конятин, Слобідка Верхня ,Слобідка Нижня, Худиня ( назва міста в Словенії, звідки прийшли сіверяни); урочища –Улука, Мураво, Ляхове, Жерло, Худиня, Залози (рибні лови), Земля Нова.

Входило до складу Сосницького полку.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

Ігор Романов: Успіх сільського господарства — у переробці
Ігор Романов: Чому насіння в Україні має дешевшати
(1829-1913)., Jabłonowski, Aleksander (1889-1904). Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie , [T. 1] , Epoka przełomu z wieku XVI-ego na XVII-sty. Dział II-gi. "Ziemie Ruskie" Rzeczypospolitej , Dział opracowany przez Aleksandra Jabłonowskiego [...].. C. i K. Wojskowo - Geograficzny Zakład w Wiedniu. OCLC 712904557. Процитовано 11 березня 2019.

Посилання

Погода в селі Конятин

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Ігор Романов: Успіх сільського господарства — у переробці

[2] Ігор Романов: Чому насіння в Україні має дешевшати

[3] (1829-1913)., Jabłonowski, Aleksander (1889-1904). Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie , [T. 1] , Epoka przełomu z wieku XVI-ego na XVII-sty. Dział II-gi. "Ziemie Ruskie" Rzeczypospolitej , Dział opracowany przez Aleksandra Jabłonowskiego [...].. C. i K. Wojskowo - Geograficzny Zakład w Wiedniu. OCLC 712904557. Процитовано 11 березня 2019.