Копетон світлогорлий

Копето́н світлогорлий[2] (Myiarchus nuttingi) — вид горобцеподібних птахів родини родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці. Вид названий на честь американського зоолога Чарльза Клівленда Наттінґа[3].

?
Копетон світлогорлий

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Копетон (Myiarchus)
Вид: Копетон світлогорлий
Біноміальна назва
Myiarchus nuttingi
(Ridgway, 1882)

Ареал поширення виду
Підвиди
  • M. n. inquietus Salvin & Godman, 1889
  • M. n. nuttingi Ridgway, 1882
  • M. n. flavidior Van Rossem, 1936
Посилання
Вікісховище: Myiarchus nuttingi
Віківиди: Myiarchus nuttingi
ITIS: 178323
МСОП: 22700430
NCBI: 1149681

Опис

Довжина птаха становить 18-19 см, вага 21-23 г. Виду не притаманний статевий диморіфізм. Верхня частина тіла оливково-коричнева, голова з коротким чубом дещо темніша. Груди сірі, живіт жовтуватий. Крила рудувато-коричневі з темними смужками.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[4]

  • M. n. inquietus Salvin & Godman, 1889 — західна та центральна Мексика;
  • M. n. nuttingi Ridgway, 1882 — від південної Мексики до центральної Коста-Рики;
  • M. n. flavidior Van Rossem, 1936 — від південно-західної Мексики вздовж тихоокеанського узбережжя до північно-західної Коста-Рики.

Поширення і екологія

Світлогорлі копетони поширені від Мексики до Коста-Рики. Вони живуть в сухих субтропічних і тропічних лісах і чагарникових заростях на висоті до 1800 м над рівнем моря.

Поведінка

Світлогорлі копетони харчуються здебільшого комахами, яких шукає в лісовому підліску. Також птахи доповнюють свій раціон дрібними плодами і ягодами. Гніздяться в дуплах дерев, в кладці від 3 до 5 яєць.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Myiarchus nuttingi.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 276. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 серпня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.