Копетон світлочеревий

Копето́н світлочеревий[2] (Myiarchus cinerascens) — вид горобцеподібних птахів родини родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в США і Мексиці[4][5][6].

?
Копетон світлочеревий

Світлочеревий копетон (Каліфорнія, США)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Копетон (Myiarchus)
Вид: Копетон світлочеревий
Myiarchus cinerascens
(Lawrence, 1851)

Ареал поширення виду      Гніздування     Зимування     Шляхи мігрції     Осіле проживання
Підвиди
  • M. c. cinerascens (Lawrence, 1851)
  • M. c. pertinax Baird, SF, 1860
Синоніми
Tyrannula cinerascens
Tyrannula mexicanus
Посилання
Вікісховище: Myiarchus cinerascens
Віківиди: Myiarchus cinerascens
ITIS: 178316
МСОП: 22700427
NCBI: 190696

Опис

Довжина птаха становить 19-22 см, розмах крил 30-32 см, вага 20-37 г. Виду не притаманний статевий диморіфізм. Верхня частина тіла оливково-коричнева, голова з коротким чубом дещо темніша. Груди сірі, живіт жовтуватий. Крила і хвіст рудувато-коричневі[7][8].

Підвиди

Виділяють два підвиди:[9]

Поширення і екологія

Світлочереві копетони гніздяться в сухих чагарникових заростях, порослих чагарником пасовиськах, в прибережних лісах і рідколіссях на заході США та на півночі і в центрі Мексики, на висоті до 2200 м над рівнем моря. Взимку птахи мігрують до південної Мексики та на тихоокеанське узбережжя Центральної Америки. Популяції, що мешкають на півострові Каліфорнія і на узбережжі Каліфорнійської затоки ведуть осілий спосіб життя. Поодиноких світлочеревих копетонів можна зустріти поза межами основного ареалу поширення птаха — на півдні Канади, на сході США та на карибських островах, таких як Сен-П'єр і Мікелон[10][11].

Поведінка

Світлочереві копетони харчуються здебільшого комахами, яких ловлять, пікіруючи на них з крони дерева. Також птахи доповнюють свій раціон дрібними плодами і ягодами, а іноді невеликими плазунами і гризунами.

Паразити

Світлочеревий копетон є хазяїном низки паразитів, зокрема кліщів Tyranninyssus callinectoides[12] (для якого він є типовим хазяїном) і Syringophilopsis tyranni[13].

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Myiarchus cinerascens.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Slater, Philip Lutley (Oct 1859). A List of the Tyrant‐birds of Mexico, with descriptions of some new species. Ibis 1 (4): 436–445. doi:10.1111/j.1474-919X.1859.tb06224.x.
  4. Cardiff, Steven W.; Dittmann, Donna L. (2002). Ash-throated Flycatcher (Myiarchus cinerascens). У Poole, A. The Birds of North America Online. Ithaca: Cornell Lab of Ornithology. Процитовано 30 березня 2009.
  5. Coues, Elliott (Jan 1872). Studies of the Tyrannidæ.: Part I. Revision of the Species of Myiarchus. Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia 24 (1): 56–81.
  6. Ash-throated Flycatcher (Myiarchus cinerascens). hbw.com. Handbook of Birds of the World. Процитовано 27 травня 2018.
  7. Ash-throated Flycatcher: Identification. All About Birds. Cornell Lab of Ornithology. Процитовано 27 травня 2018.
  8. Audubon Field Guide: Ash-throated Flycatcher. National Audubon Society. Процитовано 27 травня 2018.
  9. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 серпня 2021.
  10. Migratory Bird Treaty Act Protected Species (10.13 List). U.S. Fish & Wildlife Service. Процитовано 27 травня 2018.
  11. Ash-throated Flycatcher. National Geographic. Процитовано 27 травня 2018.
  12. Brooks, Derl Len; Strandtmann, R. W. (Aug 1960). The Nasal Mites (Acarina) of Some West Texas Flycatchers (Tyrannidae). The Journal of Parasitology 46 (4): 418–432. JSTOR 3275132. doi:10.2307/3275132.
  13. Hendricks, Sarah A.; Flannery, Maureen E.; Spicer, Greg S. (Oct 2013). Cophylogeny of Quill Mites from the Genus Syringophilopsis (Acari: Syringophilidae) and Their North American Passerine Hosts. The Journal of Parasitology 99 (5): 827–834. JSTOR 41982101. PMID 23638969. doi:10.1645/ge-2400.1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.