Копнін Павло Васильович

Павло́ Васи́льович Копні́н (*1922 — †1971) — радянський філософ, організатор та новатор радянської філософської науки, засновник сучасної київської філософської школи.

Копнін Павло Васильович
рос. Павел Васильевич Копнин
Народився 1922(1922)
Гжель (село, Московська область), Q4414225?, Раменський район, Московська область
Помер 1971(1971)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
·рак печінки
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська СФРР
 СРСР
Діяльність філософ, викладач університету
Alma mater філософський факультет МДУd
Заклад Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Посада директор Інституту філософії АН УРСР
Ступінь доктор філософських наук
Вчителі B. A. Fokhtd
Відомі учні Мирослав Попович
Членство Академія наук СРСР і НАН України
Відомий завдяки: сучасній київській філософській школі
Нагороди

Біографія

  • від 1968 у Москві — директор Інститут Філософії АН СРСР, пізніше також професор філософського факультету МДУ.
  • з 1970 — член-кореспондент АН СРСР

Помер у віці 49 років від раку печінки.

Науковий доробок

Розробляв сучасні проблеми гносеології, діалектики, гуманістична інтерпретація марксизму.

  • Член редколегії журналу «Вопросы философии» (з 1963) та Головної редакції «Философской энциклопедии» в 5-х томах під гол. редакцією акад. Ф. В. Константинова (1960—1970), один з авторів підручника «Основы марксистской философии».

Праці

  • Діалектика як логіка і теорія пізнання;
  • Гносеологічні та логічні основи науки
  • Вступ до марксистсько-ленінської гносеології.
  • Идея как форма мышления, К., 1963.
  • Гипотеза и познание действительности, К., 1962
  • Основные вопросы теории диагноза (в соавт. с И. Н. Осиповым), М., 1951

Джерела та література

Посилання

  1. Копнин Павел Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.