Корисні копалини Марокко

Корисні копалини Марокко.

Загальна характеристика

У Марокко відкриті і розвідані родов. нафти, природного горючого газу, вугілля і горючих сланців, руд урану, заліза, марганцю, кобальту і нікелю, вольфраму, молібдену і олова, міді, свинцю і цинку, стибію, ртуті, золота і срібла, рідкіснометалічних і слюдяних пегматитів, а також азбесту, бариту, бентонітових глин, гіпсу, ангідриту, діатоміту, магнезиту, піротину, кам'яної і калійної солей, флюориту і фосфоритів (табл. 1).

Таблиця. 1 – Основні корисні копалини Марокко станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Барит, тис. т	10000	11000	25 - 80 (BaSO₄)	2,9
Залізні руди, млн т	140	358	50 (Fe)	0,1
Золото, т	11	17	1,3 г/т
Кобальт, тис. т	7	10	1,2 (Со)	0,1
Марганцеві руди, млн т	2	21	46 (Mn)	0,1
Мідь, тис. т	610	1260	2,4 (Cu)	0,1
Плавиковий шпат, млн т	3,2	10	47 (CaF₂)	1,7
Природний горючий газ, млрд м³	1,4
Свинець, тис. т	1725	4284	5,7 (Pb)	1,4
Срібло, т	8000	9000	250 г/т	1,5
Стибій, тис. т	62	62	3	1,4
Вугілля, млн т	178	178
Фосфорити, млн т	1800	5917	30,5 (Р₂О₅)	35,5
Цинк, тис. т	1280	3190	5,6 (Zn)	0,5

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. На тер. М. виявлено 12 нафт. та 5 газ. родов. в Передрифському і Зах.-Марокканському нафтогазоносних басейнах. Передрифський бас. (пл. 35,0 тис. км², в т.ч. 22 тис. км² на шельфі) складений піщано-глинистими і карбонатними відкладами мезозойського і кайнозойського віку потужністю до 5 км. Всі родов. невеликі (Айн-Хамра, Дуар-Джабар, Сіді-Філі). Зах.-Марокканський бас. охоплює западини Дуккала і Ессавіра (пл. 40 тис. км², в т.ч. 10 тис. км² на шельфі) і виконаний палеозойсько-мезозойськими прибережно-континентальними і морськими утвореннями потужністю до 5 км.

Вугілля, горючі сланці. Всі запаси кам'яного вугілля зосереджені в бас. Джерада у відкладах сер. карбону. Значні запаси горючих сланців розвідані на родов. Тімхадіт і Тарфайя.

Уран виявлений у вигляді домішки (0,013% оксиду урану) в маастрихт-еоценових родов. фосфоритів в районах Плато Фосфатів, Гантур і Мескала. Рудопрояви урану відомі в червоноколірних пісковиках тріасу (Аргана-Бігудін на півн.-заході Високого Атласу) і готериву (Ваффага, Верх. Мулуя в районі Мідельт).

Залізо. Запаси залізняку зосереджені в метасоматичних покладах заміщення в районі Надор і в пластових покладах оолітових руд серед аргілітів і пісковиків ордовика (Айт-Аммар, Сатур, Бен-Сліман, Імі-Нтурза, Таклімт і інш.).

Марганець. Країна має значні загальні запаси марганцевих руд. Найбільше родов. Іміні (запаси 7,5 млн т руди, Mn 40-56%) представлене лінзовими покладами серед аркозів і доломіту крейди в бас. Варзазат (Високий Атлас).

Кобальт і мідь. Запаси руд кобальту і міді у М. великі. Кобальтові гідротермальні родов. «п’ятиелементної формації» асоційовані з серпентинізованими ультрамафітами в районі Бу-Аззер – Ель-Граара. Більша частина родовищ мідних руд розташована на півдні країни в Антиатласі і Високому Атласі. Вони представлені мідно-колчеданними і колчеданно-поліметалічними покладами у вулканітах докембрію (родовища Блейда, запаси руди 2,6 млн т, сер. вміст Cu 8%; Тіззерт, 3 млн т, 6,9%) і стратиформними покладами в карбонатно-теригенних відкладів венду (Талаат-Нуаман, Тазалагт і інш.).

Поліметали. За запасами руд свинцю і цинку М. займає 2-е місце в Африці (1999). Виявлені стратиформні поклади в карбонатних відкладах юри (Беддіан і Уед-Мокта, запаси 1200 тис.т Pb, вміст 16%) і в теригенних породах тріасу (Зейда, Бу-Мія, запаси 600 тис.т Pb, вміст 3-3,6%), а також численні жильні і лінзові невеликі родов. (Джебель-Авам, Аулі, Мібладен, Сіді-Лахсен і інш.). Руди містять також мідь і срібло.

Стибій (сурма). За запасами руд сурми М. знаходиться на 2-му місці в Африці (1999). Гідротермально-жильні родов. виявлені в Ер-Рифі (Бені-Меззала, Фахама, Кенатар-Нове) і в палеозойському масиві Центр. Марокко (Меджма-ес-Саліхін, Іш-у-Меллаль, Сіді-Мбарек і інш.).

Фосфорити. Країна займає 1-е місце у світі за запасами фосфоритів (2001). За ресурсами Р₂О₅ (22.9% від світових) Марокко займає 2-е місце у світі (після США). Загальні запаси пентоксиду фосфору (руди представлені виключно зернистими фосфоритами) складають понад 40% світових. Родов. фосфоритів локалізовані у відкладах маастріхту – ниж. еоцену в районах Плато Фосфатів, Гантур і Мескала. Найбільші родовища: Хурібга, Юсуфія, Бен-Герір і Мескала.

Інші корисні копалини. Відомі родов. руд золота (Бу-Гаффер, Тівіт), платиноїдів, срібла (Сіді-Лахсен, Згундер), бариту (Джебель-Ірхуд, Тесаут, калійних солей (Хеміссет), флюориту (Ель-Хаммам, Джебель-Тірремі, Джебель-Зрахіна), мусковіту (Тімгарін), відбілювальних глин, гіпсу, пуцоланів, кварцових пісків (Мекнес), азбесту (Агбар), графіту і нерудних буд. матеріалів.

Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Марокко незначні і складають до 300 т(~ 0,6% світових).

Флюорит. Марокко займає 7-е місце у світі (після Китаю, Мексики, ПАР, Монголії, Росії і Франції) за загальними запасами флюориту (3,1%) і 7-е місце за підтвердженими запасами.

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.