Коркіно

Коркіно — місто (з 1942 року) в Челябінській області Росії, адміністративний центр Коркінського району. Муніципалітет у складі агломерації Великий Челябінськ. Місто розташоване на Південному Уралі, за 35 км від Челябінська. Залізнична станція на гілки від лінії Челябінськ — Троїцьк Південно-Уральської залізниці.[1]

місто Коркіно
рос. Коркино
Герб міста Прапор міста
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Челябінська область
Муніципальний район Коркінський район
Код ЗКАТУ: 75431000000
Код ЗКТМО: 75633101001
Основні дані
Час заснування 1795
Статус міста 1942
Населення ▼ 35 516 (2015)
Площа 109 км²
Поштові індекси 456550-456559
Телефонний код +7 35152
Географічні координати: 54°53′00″ пн. ш. 61°24′00″ сх. д.
Часовий пояс UTC+5
Висота над рівнем моря 243 м
Влада
Вебсторінка korkino74.ru
Мапа

Коркіно

Коркіно

 Коркіно у Вікісховищі

Історія

Як поселення Коркіно виникло в середині XVIII століття. Це була невелика село, розташоване за 14 верст від Єткульської фортеці, на жвавій степовій дорозі з Челябінської фортеці в Оренбург і Верх-Яїцьку фортеця, на річці Чумляк. За однією з версії, у назві селища закріпилося прізвище чотирьох братів Коркіних, державних селян, уродженців д. Короткової міста Шадринська, які побажали виконувати козачу службу в Челябінській фортеці в 1736 році. Однак більш широке поширення набула інша версія виникнення поселення. Згідно з легендою, Коркіно був заснований в 1746 році збіглим каторжником Опанасом Коркіним, черемисом за національністю, який практично не знав російської мови. Одружившись на молодій вдові Марфі, Опанас побудував будинки на березі річки Чумляк подалі від цікавих очей. Незабаром до Коркіна почали підселюватися родичи Марфи Єткульської фортеці, а заїмка поступово перетворилася на невелике селище.

Населення
Чисельність населення
1939[2]1959[3]1967[2]1970[4]1979[5]1989[6]1992[2]
11 600↗84 962↘83 000↘70 890↘63 253↘45 198↘44 500
1996[2]1998[2]2002[7]2003[2]2005[2]2006[2]2007[2]
↘41 600↗41 900↘41 501↘41 500↘39 900↘39 400↘38 900
2008[8]2009[9]2010[10]2011[11]2012[12]2013[13]2014[14]
↗40 266↘38 076↗38 597↘38 499↘38 033↘37 333↘36 219
2015[15]2016[16]2017[17]
↘35 516↘35 186↘34 967

Економіка

Видобуток вугілля, швейна фабрика, кондитерська фабрика, скляний завод, завод залізобетонних виробів, екскаваторо-вагоноремонтний завод, молочний завод (закритий в 2007 р). У 2009 році було відкрито найбільше в УрФО підприємство з виробництва гофрокартону та гофротари ТОВ «Фабрика ЮжУралКартон». У 2012 році почалося будівництво заводу кранових деталей в районі селища кераміки та ливарного заводу в мікрорайоні «Північно-західний», між Тимофіївкою і відвалом Коркінського розрізу.   Поруч з містом розташований вугільний розріз. Сьогодні його глибина 480—500 метрів і найближчим часом планується поглиблення до 520 метрів. Коркінське вугільне родовище відкрили навесні 1931 року. Вже в серпні буровики натрапили на пласт потужністю 100 метрів, а трохи пізніше — 200 метрів. На той момент пласти вугілля такої потужності не були відомі. Розріз будувався кілька років. Розкривні роботи проводили вручну, а пізніше стали застосовувати вибухи. В історію увійшов знаменитий «Коркінський вибух», який готувався понад півроку і супроводжувався евакуацією міста. 16 липня 1936 рівно в 10:00 за московським часом був проведений вибух. Маса піднятого ґрунту досягла понад півкілометрової висоти, вибухом було викинуто близько мільйона кубічних метрів землі, сам вибух зафіксували всі сейсмічні станції світу. Відвали гірської породи з розрізу займають величезну територію і витягнулися вздовж траси М36 більш ніж на 1 км

Малий бізнес міста представлений мережею малих підприємств (376) та індивідуальними підприємцями (більше 2500). Їх оборот за 2007 рік склав понад 935 900 000 руб. Питома вага малого бізнесу в загальному обсязі відвантаженої продукції дорівнює 17 %.

Примітки
  1. Велика радянська енциклопедія. Гол. ред. Б. А. Введенський, 2-е вид. Т. 23. Корзинка — Кукунор. 1953. 636 стр., Іл .; 55 л. илл. і карт.
  2. Народная энциклопедия «Мой город». Коркино (рос.)
  3. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  4. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  7. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  8. Численность постоянного населения по городским округам и муниципальным районам Челябинской области на 1 января 2005-2016 гг. (численность населения 2004-2010 гг. пересчитана от итогов ВПН-2010). Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016. (рос.)
  9. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  10. Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
  11. Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
  13. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  14. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  15. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  16. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  17. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.