Корнетит
Корнетит (англ. cornetite) — рідкісний мінерал, безводний фосфат міді з гідроксилом складу Cu3PO4(OH)3. Сингонія ромбічна, ромбо-діпірамідальний вид симетрії. Названий по імені бельгійський геолога Жюля Корне (1865—1929). Вигляд кристалів короткопризматичний до ізометричного. Короткопризматичні кристали, сплощені по (001) і часто розщеплені, мілкопірамідально-кристалічні кірки, кірки дрібних кристалів, радіально-променисті розетки кристалів, тонкі плівки і нальоти. Корнетит є вторинним гіпергенним мінералом, зустрічається в зонах окислення родовищ міді. Зустрічається на родовищах міді в Австралії, Замбії, Зімбабве, Конго, Мексиці, США, Чилі. Рідкісний колекційний мінерал.
| Корнетит | |
|---|---|
 радіально-променисті розетки корнетиту, L'Etoile Congo Mine, Заїр | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Абревіатура | Cne[2] |
| Хімічна формула | Cu3(PO4)(OH)3 |
| Клас мінералу | фосфати |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BE.15 |
| Dana 8 | 41.3.2.1 |
| Генезис | гіпергенний (зона окислення гідротермальних мідних родовищ) |
| Ідентифікація | |
| Колір | яскраво-синій, зеленкувато-синій |
| Сингонія | Ромбічна |
| Спайність | Відсутня |
| Злам | Нерівний |
| Твердість | 4.5 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий, просвічуючий |
| Колір риси | синій |
| Густина | 4.1 |
| Розчинність | Розчинний у холодній соляній кислоті |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | nα = 1.765, nβ = 1.810, nγ = 1.820 |
| Подвійне променезаломлення | δ = 0.055 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Жюль Корнеd |
 Корнетит у Вікісховищі | |
Назва
Названий корнетит на честь бельгійського геолога Жюля Корне, який описав цей мінерал в 1916 році.[3] Корнетит — мінерал маловідомий, але для любого геолога це справжня коштовність. Скромний розмір його кристалів (зазвичай не більше ніж три міліметри) компенсується глибоким синім або зеленувато-синім кольором, за рахунок якого корнетит виглядає дуже ефектно. Особливо цікаві радіально-променисті агрегати корнетиту, які ростуть на стінках тріщин у вміщуючих породах. Подібні форми виділень типові саме для корнетиту і не зустрічаються у азурита (Cu3(CO3)2(OH)2), з яким корнетит нерідко плутають через синій колір.
З історії відкриття
Спочатку геологи, які розвідали мідні родовища на території колишньої бельгійської колонії, яка згодом стала Демократичною Республікою Конго, вважали корнетит низькоякісним азуритом. Уважно вивчивши морфологію кристалів і агрегатів цього мінералу, досвідчений дослідник Жюль Корне припустив, що мова йде про новий мінерал. Його припущення підтвердилось, коли декілька взірців було відправлено в музей Вищої гірської школи в Парижі. Найкращі взірці корнетиту залягають в тих ділянках мідних родовищ, які не представляють великого інтересу з промислової точки зору і тому не розробляються. Недивно, що корнетит продовжує залишатись рідкістю. Корнетит належить насамперед до мінералів, що представляють інтерес насамперед для колекціонерів. В асоціації з корнетитом зустрічається кобальтовий мінерал — гетерогеніт (CoO(OH)). В хімічному складі корнетиту інколи відмічається домішок кобальту.
Жюль Корне: учений і дослідник
Про існування значних запасів міді в надрах Центральної Африки було відомо уже на початку XIX століття: ці родовища експлуатувались арабськими підприємцями. Але масштабна розробка мідних руд розпочалась тільки з появою тут бельгійського геолога Жюля Корне (1865—1929), який знаходився в експедиції в Катанзі в період з 1891 по 1892 рік. За багатство надр Корне прозвав Катангу «геологічним чудом». Він поклав початок створенню перших гірничодобувних компаній в цих місцях і став управляючим Гірського союзу Верхньої Катанги. Він же і почав дослідження геології і фізичної географії колишнього Бельгійського Конго і практично усієї Центральної Африки.
Родовища Міді
Знаходять корнетит в зоні окислення гідротермальних мідних родовищ, де він розвивається як вторинний мінерал. Джерелом міді для утворення корнетиту слугують мінерали мідних руд. В асоціації з корнетитом зустрічається самородна мідь, брошантит (Cu4(SO4)(OH)6), малахіт (Cu2(CO3)(OH)2). Попадаються і більш рідкі мінерали міді, наприклад такі, як атакаміт (Cu2Cl(OH)3), і лібетеніт (Cu2(PO4)(OH)). Основні родовища корнетиту знаходяться в Демократичній Республіці Конго, Замбії (провінція Коппербельт) і США (Єрингтон, Невада). Окрім того, корнетит добувають в Австралії, Чилі, Німеччині та Іспанії. Легендарна шахта «Летуаль де Конго» («Зірка Конго»), де був відкритий корнетит, знаходиться в провінції Катанга на південному-сході Демократичної Республіки Конго. За свою історію, ця країна неодноразово міняла назву, що нерідко призводить до плутанини. Демократична Республіка Конго спочатку називалась Бельгійським Конго, оскільки була бельгійською колонією. З 1971 по 1997 рік країна називалась Заіром.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Все для геолога. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 27 лютого 2013.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Корнетит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Корнетит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Минералы Украины: краткий справочник. Н. П. Щербак, В. И. Павлишин, А. Л. Литвин и др. — К.: Наук. думка, 1990.
- О. Матковський, В. Павлишин. Стан і перспективи розвитку регіонально-мінералогічних досліджень в Україні. — Львів: Вид-во ЛДУ, 1998.
- Павлишин В. І. та ін. Генезис мінералів. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2003.