Коронна колонія

Коронна колонія (англ. Crown Colony) — тип колоніальної адміністрації у британській імперії[1].

Коронні колонії управлялися губернатором, який призначався королівською владою (і, пізніше, Colonial Office)[2]. Хоча цей термін не вживався в той час, першою з коронних колоній була Вірджинія, після того як королівська влада отримала контроль над нею у 1624 році від Лондонської Вірджинської компанії (Virginia Company)[3].

До середини XIX століття термін в основному вживався до колоній, надбаних у результаті воєн, таких як Тринідад і Британська Гвіана. А після цього часу він застосовувався ширше — до будь-якої колонії, крім володінь у Британській Індії і британських поселень, таких як Австралія, Канада і Нова Зеландія (пізніше стали домініонами)[4].

Термін вживався аж до 1981 року, коли Закон про британське підданство перекваліфікував ті кілька британських колоній, що залишилися, як «Британські залежні території». З 2002 року вони відомі як Британські заморські території.

Типи коронних колоній

Існувало три типи коронних колоній:

  • Коронні колонії з представницькими радами, які мали одну або дві законодавчі палати, що включали призначених короною і деяких обраних на місці членів (Бермуди, Ямайка, Британський Цейлон і Фіджі);

Див. також

Примітки
  1. U.S. Library of Congress — Glossary of terms
  2. Jenks, p.70
  3. Porter, p.477
  4. Olson, p.343
  5. Jenks, p.71-4

Посилання
  • Jenks, Edward (1918). The Government of the British Empire. Little, Brown, and company.
  • Olson, James (1996). Historical Dictionary of the British Empire. Greenwood Publishing Group. ISBN 031329366X.
  • Porter, Andrew (1998). The Nineteenth Century, The Oxford History of the British Empire Volume III. Oxford University Press. ISBN 0199246785.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.