Корчак-Городиський Орест Іванович
Корчак-Городиський Орест Іванович (15 липня 1918, м. Станіславів - 30 березня 2014, США) — український науковець, політичний і громадський діяч.
| Корчак-Городиський Орест Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 липня 1918 (103 роки) м.Станиславів, нині: місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, Україна |
| Помер |
м.Чикаго, США |
| Діяльність | громадський активіст |
| Alma mater | Український вільний університет |
| Нагороди |
 «Воєнний хрест» (УНР) |
Біографія
Народився 15 липня 1918 року в Станіславові у сім'ї залізничника Івана та Анастазії Городиських.
Початкову освіту він здобував у народній школі імені Маркіяна Шашкевича (1924–1928). Продовжив навчання в Українській Державній Гімназії у Станиславові (1928—1939).
З березня до листопада 1939 року був арештований поляками в останньому політичному процесі проти українців, що відбувався вже під час вторгнення німецьких військ на територію Польської Республіки. Перебував у Бережанській тюрмі. Скориставшись тимчасовим безладом, пов'язаним із евакуацією польської влади, підсудним вдалось уникнути покарання.
Опинившись на території Лемківщини, учителював у с. Согорів Горішній та с. Одрехова. У травні 1940 року проходив військовий вишкіл у Команчі та Кракові. Звідси переїхав до Ярослава, де працював секретарем у місцевій Українській державній гімназії (від 1 листопада 1940 до 15 червня 1941).
ДСВ
У червня 1941 року мобілізований до німецької армії на посаду перекладача, дійшовши до Одеси. Тоді ж він познайомився і заприятелював з відомим українським письменником, перекладачем, критиком Освальдом Бурґґардтом (Юрієм Кленом). У 1943 — повернувся до Станіславова.
По поверненню перебував у Волинському легіоні самооборони, що у 1945 році був включений до 1-ї дивізії Української Національної Армії «Галичина». Потрапив у полон до англійців, перебував у таборі для полонених у м.Ріміні (Італія), де видавав щоденник «Життя в таборі».
Еміграція
У вересні 1946 року разом з кількома полоненими, перейшовши два кордони, прибуває до Мюнхена (Німеччина). Тут навчається на історичному факультеті Українського вільного університету, де вивчає історію та географію і здобуває ступінь магістра філософії.
У 1950 році переїхав на постійне проживання до м.Чикаго (США). Брав активну участь в культурно-громадському житті діаспори. Співорганізатор Музею і 1-ї Станиці Братства колишніх вояків 1-ї дивізії УНА «Галичина», згодом — перший голова Крайової управи.
Член «Пласту» (з 1928), курінь «Лісові Чорти». Нагороджений пластовими і військовими нагородами.
Автор близько 150 історичних досліджень з питань новітньої історії України.
Джерела
- Ярославська гімназія. 1940–1944 рр. Книга Пам'яті з нагоди 50-річчя останньої матури / Упор. І.Гнаткевич. — Львів : Редколегія Книги Пам'яті, 1994. — C. 93—94.