Кнайпа

Кна́йпа (від нім. Kneipe) корчма, шинок[1], пивниця, пивна, кабак, генделик, ресторанчик, забігайлівка[2] — гастрономічний заклад, де подають насамперед спиртні напої[3][4].

У німецькомовних країнах означає перш за все пивну (пивницю). Подекуди окрім напоїв подають також і страви, тому межа між кнайпою і рестораном не є чіткою, щоправда у Німеччині, згідно з регіональними законами про заборону куріння у ресторанах, ознакою кнайпи вважається відсутність кухні.

Поширення в Україні

В Україні цей термін найчастіше вживається у Галичині, особливо у Львові, де нерідко, маючи на увазі кафе, говорять кнайпа або також кав'ярня (каварня). Історична назва перших кав'ярень цукерня, пов'язана також зі Львовом — це були кондитерські, де до кави пропонували випечені свіжі тістечка. Також в Галичині досить часто вживалося слово пивниця — заклад, де, насамперед, можна було випити пива. В домашньому господарстві термін пивниця (деколи вимовляли півниця) вживався тільки в одному зі своїх значень, а саме — підвал, погріб, льох. Цікаво, що у Львові багато кнайп, пивниць розміщено в підвалах і напівпідвалах.

Іншою важливою відмінністю кнайпи від ресторану є її традиційна роль як місце зустрічей та спілкування громадськости. Особливо на вихідні та у свята, коли вона стає місцем відпочинку у колі друзів та знайомих.

Кнайпи в різних країнах

Залежно від місцевих особливостей різних країн світу, такі заклади називаються по різному:

Цитати

Наприклад, у історичному нарисі У пана Атлясса:

...Найшанованішою кнайпою був «Атлас». Назва її походила від прізвища першого власника — відомого виробника «Сметанкової» горілки та настоянки «Атлясівки» пана Атлясса. У час окупації каварнею опікувався його зять Едвард Тарлерський. Саме завдяки вмінню пана Едзя згуртувати різношерстих людей, за одним столиком сиділи знаменитий поет і графоман, професор і студент, священик та кишеньковий злодій. Це була безупинна круговерть гостей, розмов та зустрічей.[5]

Див. також

Примітки

  1. Мовностильовий вимір художньої моделі світу у прозі Богдана Нижанківського / І. Мочкодан // Слово і час, 2013. — № 10. — С. 54
  2. Німецькі запозичення у складі львівської ґвари / О. В. Подвойська // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Філологічні науки. — 2015. — Кн. 1. — С. 65-71
  3. Мотиваційна база ергонімів як знаків соціокультурного простору України й англомовних країн (на матеріалі назв закладів харчування) / Позніхіренко Ю. І. — Дисертація на здобуття наукового ступеня к. ф. н. за спеціальністю 10.02.17 — порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, МОН України, 2018. — С. 46
  4. Кнайпа // Словар українського сленгу
  5. Юрій Винничук «Кнайпи Львова» та «Кава по-львівськи»

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.