Костел Божого тіла (Ярослав)
Костел Божого Тіла у Ярославі (давніше колегіата ордену єзуїтів) — парафіяльний храм у місті Ярославі (нині Підкарпатського воєводства, Польща). Архітектор — Джузеппе Бріціо. Фундаторка — Зофія Одровонж. Парафія входить до складу Перемиської латинської архиєпархії.
Костел Божого Тіла | |
---|---|
костел Божого Тіла (колишня колегіата єзуїтів) | |
50°01′ пн. ш. 22°40′ сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Сучасний статус | парафіяльний |
Розташування | Польща, Ярослав |
Архітектор | Джузеппе Бріціо |
Засновник | Зофія Одровонж |
Початок будівництва | 1582 |
Кінець будівництва | 1594 |
Будівельна система | цегла |
Стиль | ренесанс, бароко |
Належність | Римо-Католицька церква в Польщі |
Стан | культурна спадщина Польщіd |
Епонім | Свято Тіла і Крові Христових |
Костел Божого тіла (Ярослав) (Польща) | |
Костел Божого тіла у Вікісховищі |
Історичні відомості
Збудований у 1582—1594 роках як костел святого Івана — колегіата ордену єзуїтів. Фундаторка — Зофія Одровонж (пол. Zofia Odrowąż; 1540—1580) — представниця польської шляхти з роду Одровонжів, донька каштеляна та воєводи Станіслава Одровонжа та Анни Мазовецької з династії П'ястів, дружина Яна Кшиштофа Тарновського та сандомирського воєводи Яна Костки.[1]
Обряд освячення храму 24 квітня[2] 1594 року провів єпископ Вавжинець Гослицький (пол. Wawrzyniec Goślicki). Храм був освячений на честь святих Івана Хрестителя та Івана Богослова (пол. p.w. św. Jana Chrzciciela i św. Jana Ewangelisty).[1] Участь у церемонії взяли, зокрема, відомий проповідник Пйотр Скарга, який виголосив тоді промову, також луцький латинський єпископ Бернард Мацейовський.[2]
Львівський латинський архієпископ Пйотр Стажеховський зі Стажеховіц гербу Леліва був консекрований у костелі-колегіаті Ярослава перемиським єпископом Станіславом Тарлом;[3]
Латинський єпископ холмський і перемишльський Александер Антоній Фредро виділив кошти, за які для храму купили багате літургійне начиння. Також він фундував ікону Матері Божої Ченстоховської та встановлення статуї святого Яна Непомуцького.[4]
1773 року після першого поділу Польщі та її анексію Габсбурзькою монархією костел перетворили на військовий склад. 1808 року князь Адам Єжи Чорторийський викупив у влади костел і подарував парафії. 1862 року згорів інтер'єр, а 1863 року після ремонту його знову освятили. Чергове освячення — під титулом Бодого тіла — у 1890 році провів єпископ Якуб Глязер (пол. Jakub Glazer).
Нині костел є парафіяльним храмом Перемиської латинської архиєпархії. Весною 2007 року за ініціативи пробоща кс. Мар'яна Бохо проводяться відновлювальні роботи.
Опис
Інтер'єр виконаний у середині ХІХ ст. З давніх предметів культу збереглися: пізньоготична фігура матері Божої з давньої колегіати (XVI ст.), хрест роботи Антонія Осинського (XVIII ст.). Поліхромію 1912 року виконав Леонард Вінтеровський (пол. Leonard Winterowski), відновив та доповнив її у 1970-х роках Юзеф Стецінський (пол. Józef Steciński). Орган — 32-голосний.
Примітки
- Kolegiata p. w. Bożego Ciała w Jarosławiu.
- Piotr Skarga — postać niezwykła.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 307. (пол.)
- ks. Kwolek J. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 104—105. (пол.)
Джерела
- Jarosław // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 456. (пол.) — S. 456. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 399—413. (пол.)