Костриця овеча

Костриця овеча (Festuca ovina L.) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду костриця (Festuca) родини тонконогові (Poaceae) або злакові.

Костриця овеча
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Костриця (Festuca)
Вид:
Костриця овеча (F. ovina)
Біноміальна назва
Festuca ovina
L. 1753
Синоніми

Festuca guestphalica Boenn. ex Reichb.[1]

Поширення та екологія

Ареал костриці овечої охоплює Європу, північні райони Азію та Північної Америки. В Україні вид поширений в Карпатах та на Поліссі, рідше в Лівобережному Лісостепу[2]. Росте на лугах, пісках і галечниках, лісових галявинах, узліссях, вирубках, розріджених лісах, особливо у сосняках лишайникових.

Ксерофіт, ксеромезофіт, оліготроф. Зимо-, морозо- і посухостійка, часто зустрічається у травостоях пустищ. Віддає перевагу слабопідзолистим та дерново-підзолистим піщаним та супіщаним, бідним ґрунтам[3].

Ботанічний опис
Костриця овеча (зліва) у книзі Atlas des plantes de France (1891)

Багаторічна щільнокущова злакова рослина із голим гладким стеблом 20-60 см заввишки. Кореневище дуже коротке. Листки тонкі, волосоподібні, 0,3-0,6 мм в діаметрі, зверху шорсткуваті, зелені. Язичок дуже короткий, надірваний. Піхви розщеплені майже до основи.

Суцвіття — волоть 3-6 см завдовжки, здебільшого пряма, з шорсткими віссю та гілочками. Колоски 5-6 мм завдовжки. Нижні квіткові луски ланцетні, 3,5-4 мм довжиною, волосисті або голі, ость 1-1,5 мм довжиною. Зав'язь гола. Плід — зернівка, довжиною 4-5 мм, шириною 0,75-1 мм[3].

Цвіте в червні-липні, цвітіння порційне, швидкоплинне: 6-8 днів в сезон, 1,5-2 години в день. Кожна волоть цвіте до 4-5 днів. Анемофіл[3].

Значення і застосування

В культурі відомий з кінця ХІХ століття. Має низьку кормову цінність, однак вівцями поїдається добре. Перед цвітінням 100 кг трави містить 29,3 кормові одиниці і 2,7 кг перетравного протеїну. В період цвітіння 1 кг костриці містить 25-28 мг каротину. Урожай зеленої маси становить 40-80 ц/га. Середній урожай насіння — 0,5-2,0 ц/га[3]. Швидко відростає після спашування. Можна використовувати для поліпшення гірських пасовищ, закріплення сухих піщаних схилів.

Примітки
  1. Прокудин Ю. Н. Злаки Украины / Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. — К.: Наук. думка, 1977. — 518 с. (рос.)
  2. Определитель высших растений Украины / Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, др., Институт ботаники им. Н. Г. Холодного АН УССР. — Київ: Наукова думка, 1987. — 546 с. (рос.)
  3. Основные сельскохозяйственные культуры в Агроэкологическом атласе России и сопредельных стран (рос.)

Джерела
  • Луківництво: підруч. / В. Г. Влох, Н. Я. Кириченко, П. М. Когут; За ред. В. Г. Влоха. — К.: Урожай, 2003. — С. 55. — ISBN 966-05-0049-1
  • Луговые травянистые растения. Биология и охрана: Справочник / И. А. Губанов, К. В. Киселева, В. С. Новиков, В. Н. Тихомиров — М.: Агропромиздат, 1990 — С. 35. (рос.)
  • Прокудин Ю. Н. Злаки Украины / Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. — К.: Наук. думка, 1977. — С. 315—317. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.