Костюкович Олена Олександрівна

Костюко́вич Олена Олександрівна (народ. 1958, Київ) — літератор, письменниця, перекладачка, культуролог, викладачка, неодноразова лауреатка літературних премій.

Костюкович Олена Олександрівна
рос. Елена Александровна Костюкович
Народилася 1958[1][2]
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність видавнича справа
Галузь Література
Відома завдяки перекладач з італійської мови
Alma mater Філологічний факультет МДУd
Науковий керівник Солонович Євгеній Михайловичd
Знання мов російська і італійська
Нагороди Державна премія Італії «За зближення культур» (2007)

Із біографії

Дитячі роки пройшли в літературному середовищі: дідусь — художник і письменник Волинський Леонід Наумович.

1975 року вступив до Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, де навчався на філологічному факультеті на кафедрі італійської літератури (керівники: Муравьєва Галина Євгеніївна, доктор педагогічних наук, професор; Солонович Євгеній Михайлович, професор, декан кафедри російської поезії та перекладу).

1980 року закінчила Московський державний університет імені М. В. Ломоносова з відзнакою за спеціальністю «Італьяністика». Захистила дипломну роботу з італійської поезії XVII століття.

У період з 1980 по 1988 рік вона очолювала італійський відділ журналу «Сучасна іноземна фантастика».

Перекладацька діяльність

Займалася перекладами:

1988 року — переклад роману Умберто Еко «Ім'я троянди» був сприйнятий читачами як найкраща літературна подія. Відтепер Олена Олександрівна стала постійними перекладачем творів італійського письменника російською мовою: «Маятник Фуко» (1998), «Острів напередодні» (1999), «Бавдоліно» (2003), «Таємниче полум'я цариці Лоани» (2008), «Празький цвинтар» (2011), «Номер нуль» (2015).

Викладацька робота

1988 року переїжджає до Італії. З 1989 по 2008 роки викладає російську літературу, теорії та практики художнього перекладу в університетах Тренто, Трієста та Мілана.

Переклади й публікації в Італії

Олена Костюкович внесла вагомий вклад в італійську видавничу справу, розробила та втілила в життя культурологічні проекти. Початок — антологія «Сучасні російські оповідання, які обрала Олена Костюкович» («Narratori russi contemporanei a cura di Elena Kostioukovitch»; Milano: Bompiani, 1990) й видання, складене з уривків робіт академіка Д. Лихачова «Корні російської культури» («Le Radici dell'Arte Russa»; Milano: Fabbri, 1991). Завершення — антологія єврейського фольклору («Racconti e storielle degli ebrei, raccolti da Efim Raize»; Milano: Bompiani 2002).

Костюкович є автором статей про російських письменників в італійській літературній енциклопедії «Словник творів і персонажів світової літератури» («Dizionario Bompiani delle opere e dei Personaggi»; Milano: Bompiani, 2004).

Проекти Костюкович відкрили іноземцям таких авторів Людмила Улицька, Борис Акунін, Саша Соколов.

2006 року в Москві та Італії одночасно вийшла книжка «Їжа. Італійське щастя», що була нагороджена в Москві премією Союзу рестораторів, а в Італії — премією союзу книготорговців «Банкарелла». Ця книжка, матеріал до якої збирався протягом 10 років у всіх регіонах країни, знайомить читачів з італійською кухнею. Цей твір було опубліковано у 13 країнах: Китай, Сербія, США, Канада, Австралія, Велика Британія, Іспанія та інших. В Україні книга була надрукована вперше.

2013 року була представлена як романіст. Роман «Цвінгер» був відмічений

  • як один із десяти найважливіших книг 2013 року (The Weekend, Росія)
  • як «Книга січня 2014 року» за версією престижної московської книгарні
  • як частина назв номінантів національних літературних премій «Національний бестселер», «Велика книга», «Російський букер».

2014 року видавництво «Бомпіані» (Італія) презентувало італійську версію роману під назвою «Сім ночей».

Заохочення та відзнаки

Лауреат національних і міжнародних премій, серед яких:

  • «Найкращий переклад року» (премія від журналу «Іноземна література», 1988)
  • Італійська міжнародна літературна премія (місто Грінцане-Кавур, 2004)
  • Премія Банкарелла (італійська національна літературна премія за найкращу книгу, Понтремолі, 2007)
  • Державна премія Італії «За зближення культур» (2007), яка вручається Президентом країни.

Джерела

Примітки
  1. NUKAT — 2002.
  2. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.