Костюк Віталій Валерійович
Віта́лій Вале́рійович Костю́к (25 січня 1976, с. Нова Могильниця Тернопільської області — 19 серпня 2014, м. Іловайськ Донецької області) — український військовик, солдат резерву, боєць батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. Позивний «Улибка».
| Віталій Валерійович Костюк | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
25 січня 1976 с. Нова Могильниця, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна | |
| Смерть |
19 серпня 2014 (38 років) м. Іловайськ, Харцизька міська рада, Донецька область, Україна | |
| Псевдо | Улибка | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Мама родом із Нової Могильниці, батько — зі Львівщини. Першу чверть першого класу провчився в Новій Могильниці, потім із родиною виїхав у Тюмень, де закінчив восьмирічку. Коли захворіла мати, сім'я повернулася знову у Могильницю. Десятирічку закінчував у Теребовлі, вчився в середній школі № 1. У 14 років померла мама.
Здобув спеціальність водія, після армії повернувся в Могильницю. Їздив на заробітки в Одесу, Москву. Із сім'єю двоюрідної сестри переїхав до Одеси, де одружився, але родинне життя не склалося. Деякий час жив у маминої родини в селі Дзензелівці Маньківського району Черкаської області, займався ремонтами.
Під час Революції Гідності два місяці пробув на Майдані. Пішов на фронт добровольцем, служив у лавах 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас», в/ч 3027 Національної гвардії України. Кулеметник 5-го відділення 1-го взводу 1-ї роти спеціального призначення.
Загинув 19 серпня 2014 у бою під час звільнення Іловайська (Донецька область). Поховали Віталія Костюка у селі Дзензелівка на Черкащині, проводжали в останню путь всім селом.
Нагороди та вшанування
- за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).[1]
- на будівлі Дзендзелівської ЗОШ відкрито меморіальну дошку Віталію Костюку
Див. також
Примітки
- На сайті Національної гвардії та в Указі Президента про нагородження вказано Володимирович.
- Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Якушко, О. Син двох земель / О. Якушко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 69 (27 серп.). — С. 4 — (АТО й тернополяни).
- Не встиг донести посмішку додому: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 4.
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
|
.svg.png.webp){kind=icon} Герої не вмирають на YouTube // Саша Кравчук. — 2014. — 1 листопада. |
- Костюк Віталій Валерійович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Віталій Костюк // Nekropole.
- У зоні АТО загинув ще один уродженець Тернопільщини — Віталій Костюк // Погляд. — 2014. — 20 серпня.
- В бою за Іловайськ героїчно загинув уродженець Тернопільщини // За Збручем. — 2014 — 21 серпня.
- Під Іловайськом загинув уродженець Тернопільщини // 20 хвилин (Тернопіль). 2014. — 21 серпня.
- Втрати патріотичних сил внаслідок російського вторгнення в Україну (Іловайський котел, серпень 2014 року). Частина 5. // Літопис запорізької міліції. — 2014. — 31 грудня.