Косцюшко-Валюжинич Карл Казимирович

Косцюшко-Валюжинич Карл Казимирович (20 квітня (2 травня) 1847(18470502), Могильов 14 (27) грудня 1907, Севастополь) археолог, засновник та перший директор Херсонеського музею в місті Севастополі.

Косцюшко-Валюжинич Карл Казимирович
Ім'я при народженні Косцюшко-Валюжинич Карл Казимирович
Народився 20 квітня (2 травня) 1847(1847-05-02)
Могильов
Помер 14 (27) грудня 1907(1907-12-27) (60 років)
Севастополь
Поховання Севастополь
Громадянство Російська імперія
Місце проживання Севастополь
Діяльність археологія
Alma mater Петербурзький гірничий інститут
Конфесія католик
У шлюбі з Марія Павлівна
Діти мав три синм та чотири дочки
Нагороди

Життєпис

Народився в Могильові, ріс у маєтку Нове Село, розташованому поблизу білорусько-латвійського кордону, на правому березі Західної Двіни, в гирлі річки Росиця. Його батько, небагатий дворянин, титулярний радник, походив з колишньої шляхти Великого Князівства Литовського.

У 1859 році студіював на підготовчому відділенні Інституту гірничих інженерів в Петербурзі. Навчання не завершив і повернувся в садибу батьків, де ще три роки займався сільським господарством.

У 1859 р. залишив садибу заради посади помічника головного інженера в Правлінні Динабурзько-Вітебської залізниці. Мав хворобу легенів, що спричинило переїзд на південь імперії в місто Севастополь. Продовжив працювати бухгалтером, тепер вже в Правлінні Лозово-Севастопольської залізниці.

У 1881 р. завершив служити на залізниці, придбав у власність будинок в Севастополі. Став неофіційним редактором місцевої газети «Севастопольський листок». Сам цікавився історією Криму, у 1882 р. заснував Гурток прихильників історії та старожитностей Криму, який згодом матиме власні бібліотеку та невеликий музей. Згодом до гуртка залучилися сам губернатор, мер Севастополя, голова Севастопольського порту та інші.

З січня 1885 року Косцюшко-Валюжинич став банківським службовцем. В тому ж році його обрали дійсним членом Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей.

З 1888 р. за рекомендації віце-президента Імператорського Одеського товариства Юргевича В. Н. Косцюшко-Валюжинич отримав посаду голови «Складу (музею) місцевих старожитностей» та право на проведення розкопок в Херсонесі Таврійському. Подальші 20 років він як археолог працював в Херсонесі, де заснував археологічний музей на околиці давньогрецького міста.

Могила Карла Косцюшко-Валюжинича

Помер у Севастополі 27 грудня 1907 року. Похований на території Національного заповідника «Херсонес Таврійський».

Архів дослідника

Мав власний архів, більш як 5.000 одиниць якого збережено. Серед архівних джерел — * щоденники археолога

  • довідки-протоколи в Археологічну комісію
  • замальовки розкопів та фотозвіти, які робив дослідник
  • наукове листування тощо.

Від 2009 р. частку архіву дослідника оцифрували та зробили відкритим для вивчення в електронній формі.

Найякісніші археологічні пам'ятки, що мали значну мистецьку вартість, ставали надбанням Імператорського Ермітажу.

Частку знахідок з Херсонесу Таврійського зберігають також 

Родина

Був одружений, дружина — Марія Павлівна. Родина мала трьох синів та чотирьох дочок.

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.