Котляревський Олександр Олександрович
| Котляревський Олександр Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1837 Кременчук |
| Помер |
29 вересня (11 жовтня) 1881 |
| Країна |
 Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | філолог |
| Alma mater | Московський університет |
| Галузь | слов'янознавство |
| Заклад |
Дерптський університет Київський університет |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор наук |
| Науковий керівник |
Грановський Тимофій Миколайович Кудрявцев Петро Миколайович Бодянський Осип Максимович |
| Відомі учні | Стороженко Андрій Володимирович |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Відомий завдяки: | Один із засновників та голова Історичного товариства імені Нестора-Літописця |
| Діти | Котляревський Нестор Олександрович |
Олекса́ндр Олекса́ндрович Котляре́вський (псевдонім: Скубенко Чуприна; *1837, посад Крюків, нині у складі Кременчука — †29 вересня (11 жовтня) 1881, Піза, Італія) — український етнограф, філолог, славіст. Батько історика Нестора Котляревського.
Біографія
Народився у Крюкові поблизу Кременчука в родині полтавських дворян, у 1853 р. закінчив Полтавську гімназію і вступив на історико-філологічний факультет Московського університету, де слухав лекції Т. Грановського, П. Кудрявцева і студіював слов'янську філологію у О. Бодянського. У 1857 р. він закінчив університет і почав викладати російську словесність у середніх навчальних закладах Москви, зокрема в Олександрівському кадетському корпусі, активно займався науковою діяльністю.
Учень Осипа Бодянського, разом з яким 9 травня 1861 року був серед тих, хто прощався з Шевченком у церкві Тихона-чудотворця у Москві. У 1862 р. був заарештований за підозрою в антиурядовій діяльності. Поки тривало слідство, протягом півроку перебував в ув'язненні в Олексіївському равеліні Петропавлівської фортеці, де захворів на туберкульоз. Незважаючи на відсутність складу злочину О. Котляревського, за ним встановили поліцейський нагляд до червня 1869 р. і заборонили вступати на державну службу. Повернувшись до Москви, вчений займався літературною діяльністю і активно працював у заснованому в 1864 р. Археологічному товаристві, у виданнях якого видрукував чимало своїх досліджень.
У 1867 р. він отримав дозвіл служити в навчальних закладах Дерптського навчального округу. Після захисту в 1868 р. магістерської дисертації був прийнятий на посаду екстраординарного професора Дерптського університету по кафедрі російської мови і слов'янського мовознавства. Досконало володіючи німецькою мовою, вчений швидко призвичаївся до обстановки (викладання велося німецькою мовою, а серед професорів і студентів переважали балтійські німці) і працював досить плідно. Але у ці роки у нього став швидко розвиватися туберкульоз і в 1872 р. він виїхав на лікування за кордон, а потім за станом здоров'я звільнився з університету. У Празі він видрукував двома книгами свою докторську дисертацію з давньої історії поморських і балтійських слов'ян 17 листопада 1874 р. захистив її у Петербурзькому університеті й за два тижні отримав ступінь доктора слов'янської філології.
З 1875 р. Олександр Котляревський — ординарний професор кафедри слов'янської філології Київського університету. Був одним із засновників та головою Історичного товариства імені Нестора-Літописця.
О. О. Котляревський обстоював самобутність і самостійність української мови, потребу розвитку її літературної форми («Народні оповідання Марка Вовчка», 1859; російською мовою — «Нові праці з російської старовини й народності», 1861; «Старовина і народність за 1861 рік», 1862). Обґрунтовано розвінчав псевдонаукову теорію М. Погодіна про неавтохтонність українців («Чи були малоруси споконвічними жителями Полянської землі, чи прийшли з-за Карпат в XIV столітті?», 1862; «Давня руська писемність. Спроба бібліографічного викладу історії її вивчення», 1881). Розвинув думки про Г. Квітку-Основ'яненка як творця нової української прози і засновника прозового стилю української літературної мови («З приводу праці Г. Данилевського про Основ'яненка», 1856). Вагомо заперечив норманську теорію походження східних слов'ян («Слов'яни і Русь у найдавніших арабських письменників», 1868).
Праці
- (рос.) «Были ли малоруссы исконными обитателями Полянской земли или пришли из-за Карпат в XIV в.?» // Основа, № 11, 1862.
- (рос.)«О погребальных обычаях языческих славян» (1868);
- (рос.)«Древности юридического быта Балтийских славян: Опыт сравнительного изучения славянского права». — Прага, 1874;
- (рос.)«Книга о древностях и истории Поморських славян в ХІІ веке: Сказания об Оттоне Бамбергском в отношении славянской истории и древности.» — Прага, 1874;
- (рос.)«Об обычаях у славян при рождении дитяти до его возмужания» // ЧИОНЛ. — 1879;
- (рос.)«Очерк истории поединков у славянских племен» // ЧИОНЛ. — 1888;
- (рос.)«Сведения о текущей исторической и археологической литературе» // ЧИОНЛ. — 1879;
- (рос.)«О текущей русской исторической литературе» // ЧИОНЛ. — 1888;
- (рос.)«Об изучении древнерусской письменности. Критическое обозрение» // Филологические записки. — 1879
- (рос.)«Осип Максимович Бодянский (Историко-библиографическая поминка)» // Славянский ежегодник: Сб. статей по славяноведению / Сост. Н. П. Задерацкий. — К., 1878;
- (рос.)«Очерк учено-литературной деятельности О. М. Бодянского» // ЧИОНЛ. — 1879;
- (рос.)«Поминка об А. С. Грибоедове» // ЧИОНЛ. — 1888.
Джерела та література
- П. Г. Усенко. Котляревський Олександр Олександрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 235. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Котляревский Александр Александрович. В книзі: Биографический словарь профессоров и преподавателей имп. ун-та св. Владимира. К., 1884;
- Пыпин А. Н. Материалы для биографии А. А. Котляревского. СПб., 1894;
- Булахов М. Г. Котляревский Александр Александрович. В книзі: Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Биобиблиографический словарь, т. 1. Минск, 1976;
- Лаптева Л. П. Визначний дослідник і пропагандист історії і культури слов'ян. «Архіви України», 1991, № 1.
- В. Ю. Мельниченко. «Арбат очима українця». М.:Олма-Пресс, 2006. — 318 стор. ISBN 5-224-01132-9
- В. Д. Коцюк. «Професор О.Котляревський як голова Історичного товариства Нестора літописця»