Кадетський корпус
Кадетський корпус — початковий навчальний заклад із повним пансіоном і військовою підготовкою.
Кадети в Україні
Основна стаття: Військові навчальні заклади України
Кадетські корпуси за кордоном
Перші кадетські корпуси виникли в Пруссії у 1653 р., коли великим курфюрстом була заснована перша кадетська школа для несення дворянськими дітьми військової служби. У 1716 р. король Фрідріх Вільгельм I сформував у Берліні кадетську роту, призначив її командиром свого чотирирічного сина, майбутнього полководця Фрідріха Великого.
На початку ХХ ст. кадетські корпуси мала Росія, Німеччина, Японія, Чорногорія, а навчальні заклади кадетського типу — практично всі розвинені країни світу.
Німеччина
Пруссія
Фрідріх Вільгельм I Бранденбурзький заснував так звані кадетські корпуси в Берліні, Кольбергу та Магдебурзі. Два останніх пізніше були приєднані до берлінського. Випускники мали змогу навчатись в Пруському Офіцерському Корпусі. Корпус складався із кадетської школи і Пруського Головного Кадетського училища, які в 1880 було перенесено в нові і великі будівлі в Грос-Ліхтерфельде, що неподалік від Берліна.
Потім було засновано Кадетські училища в Слупську (1764), Хелмно (1776) і в Каліші (1793). За Тильзітською мирною угодою училища в Кульмі і Калішу залишаються, але скорочують набір, а в Штольпі ліквідується 1811. Після закінчення Визвольної війни училище в Кульмі поновлює діяльність аж до свого переносу в Козлін 1890.
Саксонія
Саксонський Корпус Кадетів Саксонської Армії утворений в Дрездені в 1725 році в наслідок військової реформи. Навчання тривало 6 років, а в кінці складався іспит перед пруською Вищою Військовою Екзаменаційною Комісією.
Граф Крістоф Август фон Васкербарт заклав наріжний камінь в військового Освітнього Училища. До 1822 року Карл Фрідріх Вільгельм фон Герсдорф реформував її і відтоді воно називалось Школа Вишколу.
Баварія
Баварський Кадетський Корпус Баварської Армії було засновано в 1755 році і в 1868 прирівняно до реального училища.
Австрія
Поруч із кадетськими училищами в Австро-Угорщині також існували кадетські школи.
Кадетські училища на зразок пруських:
- Військова академія ім. Марії Терезії в Віденському Нойштадті
- Технічна Військова академія
- Військове Вище реальне училище в Граніце на Мораве (чеш. Hranice na Moravě, нім. Mährisch-Weißkirchen)
- Освітній Інститут для офіцерських синів в Хіртенберзі (Нижня Австрія).
Польща
Академія шляхетська Корпусу Кадетів у Варшаві
Найстаріший заклад такого типу в Польщі створив Станіслав Август Понятковський 15 березня 1765 в Варшаві. Він називався Академією Шляхетною Корпусу Кадетів, а простіше її називали Лицарською Школою. Утримквалась за рахунок панства, в ній навчалось близько 200 юнаків із бідної шляхти. Чотирьохрічна програма навчання охоплювала загальні предмети, мови, а з 2-го класу вивчалась військова програма — військова інженерія, фехтування, стрільба, верхова їзда. Також начали мистецтву танцю, музики та гарних манер. Школу закрили в 1794, після придушення повстання Костюшко. Комендантом школи був князь Адам Юрій Чарторийський, a серед вихоавнців Тадеуш Костюшко, Юліан Урсин Німцевич, Кароль Сіраковський, Якуб Ясінський, Кароль Князевич, Станіслав Фішер, Станіслав Костка Потоцький.
Корпус Кадетів у Калішу
Після третього поділу Польщі був утворений прусським королем Фредеріком Вільгельмом ІІІ. Корпус Кадетів у Каліші — це елітарний військовий навчальний заклад для дітей шляхти в землях Пруссії. Заклад розмістили в приміщеннях старого єзуїтського колегіуму в Каліші. Влада утримувала учнів за свій кошт.
Навчання тривало 4 роки і охоплювало: релігія, польська, латинська, французька, німецька мови, математика, географія, історія, логіка, каліграфія і малювання. Окрім того в програмі був військовий вишкіл, історія військової справи, елементи тактики і стратегії, фортифікація, балістика і фехтування. За раз в ній могло навчатись від 200 до 240 учнів, в більшості майбутніх офіцерів. Її випускники найчастіше потрапляли до Військової Аплікаційної Школи, Школи Підхорунжих у Варшаві і Школи Бомбардирів.
До відомих випускників Школи Корпусу належать:
Корпуси Кадетів у ІІ Речі Посполитій
В ІІ Речі Посполитій утворювали кадетські школи, що спирались на традиції Академії шляхетної корпусу кадетів у Варшаші (Лицарська школа) та кадетського корпусу в Каліші. Школи були схожі до загальних середніх шкіл математично-природничого профілю (від IV по VIII класи), навчання військовї справи здійснювалось на базі програми для шкіл підхорунжих піхоти.
В 1918—1925 роках було створено три кадетських корпуси:
- Корпус Кадетів № 1 (KK-1), створений 30 жовтня 1918 в Лобзові, в 1921 перенесеий до Львова; існував до 1939 як Корпус Кадетів № 1 ім. маршалка Йозефа Пілсудського у Львові.
- Корпус Кадетів № 2 (KK-2), створений 28 вересня 1919 в Модліні, в 1926 перенесений до Холма, в 1936 з*єднаний із КК-3 в Равичі і перенесений до Равича.
- Корпус Кадетів № 3 (KK-3), створений 1 вересня 1925 в Равичі, існував до 1939 як Корпус Кадетів № 2 ім. маршалка Ридза-Сміглего в Равичі.
70 вихованців Львівського Корпусу Кадетів брали участь в 1921 у третьому Сілезійському повстанні, битва відбулась 21 травня поблизу гори св. Анни. Йозеф Пілсудський затвердив цей день як Свято Корпусу Кадетів.
Багато вихованців Кадетських Корпусів II Речі Посполитої закінчили офіцерські школи і створили кістяк Польського Війська. Частина із них, обравши цивільні професії, залишилась офіцерами запасу.
Юнацька школа кадетів
В серпні 1942 була утворена в Барбарі, що у Палестині, при Польській Армії на Сході Юнацька Школа Кадетів, що по-англійськи називалась Young Soldiers Battalion. Її учнами були хлопці яких евакуювали із СРСР завдяки генералові Владиславу Андерсу.
Так само як і в кадетських корпусах ІІ-ї Речі Посполити, крім загальних предметів особливу увагу приділяли вивчанню бронетехніки (англійської та німецької), стрільбі із ручної зброї та кулеметів, орієнтуванню на місцевості, рукопашній бійці, фізичним і тактичним вправам на місцевості.
Школу закінчило 1276 кадетів, з них чин отримало 339 чоловік, 622 отримали нижчі звання. Понад 440 ввійшли до лілійних відділів 2-го польського корпусу. Декілька десятків випускників брали участь у боях біля Монте Касіно, кільканадцять з них загинуло. Школа діяла до евакуації британських військ із Палестини в 1948. Була ліквідована уже в Англії.
Корпус Кадетів у Демократичній Польській Республіці
В 1945—1956 роках діяв Корпус кадетів ім. Кароля Свірчевського.
Підготовча школа знаходилась в містечку Деблін, її випускники мали змогу поступати до Вищої Офіцерської Школи Пілотів. В програмі була наука пілотажу, метеорологія, стрибки з парашутом, володіння вогнепальною зброєю. Школа функціонує і нині, проте курс навчанні розділився на загальновійськовий та пілотажний.
Певні ознаки кадетської школи теж мав Військовий музичний Ліцей у Гданську, де навчалась молодь віком 15-17 років, його випускники мали змогу служити у військових окестрах чи продовжувати навчання в консерваторії.
Корпус Кадетів СМЛ
Таку назву носить корпус кадетів для дітей віком 12-16 років, діючий під наглядом Медичної Служби Лазарус (МСЛ).
Учні корпусу навчаються азам медицини (перша допомога, догляд за людьми із певними вадами, хворими та знедоленими), але не беруть участі у тренуваннях, що потребують фізичних, психологічних чи спеціальних зусиль та навичок. Корпус готує до подальшої служби в Корпусі медичної Служби Лазарус, та поширює ідеї гуманізму та милосердя.
Росія
В Росії кадетський корпус вперше було засновано по ініціативі генерал-фельдмаршала Мініха в 1732 році. Він подав на затвердженння імператриці Анні Іоанновні план облаштування першого військово-навчального закладу в Росії «Корпуса кадет». Для кадетів віддали пограбоване і порожнє на той час приміщення Меншиковського палацу, конфіскованого у колишнього володаря. З часом до будівлі палацу добудували додаткові корпуси, аби мати необхідні умови мешкання для всієї кількості кадетів. Вимоги шляхетного виховання кадетів з вельможних і дворянських родин спричинили створення в корпусі театру і великої бібліотеки. Головна частина цієї бібліотеки існує і нині.
Засновану Петром I в 1701 році «школу математических и навигацких искусств», яка існувала на тих же принципах, все-таки можна віднести до суто військових закладів — там готувались спеціалісти з морских наукх взагалі. А ось Гарнізонні школи, нижчий ступінь військово-навчальних закладів Росії, де навчали солдатських дітей (з 7-ми років) грамоти, строєвій підготовці, основ артилерії, інженерній справі та військовим наукам. Виникли в 1721 р. за указом Петра I, знаходились при військових гарнізонах (полках); в віці 15-ти років вихованці зараховувались до армії (Збройні сили), їх можна вважати попередниками кадетських корпусів у Росії.
Учні Кадетського корпусу, носили військову форму і проходили строєве навчання. Кілька козацьких Кадетських корпусів утримувались на кошти, видані із військових капіталів; вони були доступні для дітей всіх козаків, але першість при зарахуванні надавалась дітям офіцерів, чиновників і дворян. За часом заснування, найстарішим із казацьких К. к-сів був Оренбурзький Неплюєвський, заснований в 1825; наступний за ним — Омський К. к., преобладнаний із Військового казацькего училища в 1848; потім ішли Донськой імператора Олександра III К. к., з роком заснування 1883-м, Другий Оренбурзький К. к., заснованний в 1887, і, нарешті наймолодший Владикавказький К. к, заснованний в 1901.
В 1743 було проведено першу реорганізацію військово-навчальних закладів: Школу «навигацких искусств» було перейменовано в Морський кадетський корпус, а Мініховський корпус — в Сухопутний шляхетний кадетський корпус. При Катерині II було вирішено дати в сухопутних корпусах спеціалізацію за видами зброї і засновано Артилерійський та інженерний корпус. При Олександрові I кадетські корпуси з'явились за межами Петербургу: спочатку в Шклові, (потім цей корпус перевели в Москву), потім в Омську, Оренбургзі, Гельсінгфорсі, Нижньому Новгороді.
В 1831 в зв'язку з тим, що багато випускників і учнів Калішського корпусу взяли участь у Польському повстанні на стороні інсургентів, цей кадетський корпус було ліквідовано. В 1863—1865 в рамках загальної військової реформи було ліквідовано кілька військово-навчальних закладів, в тому числі два кадетських корпуси, решту (за винятком Пажеського и Фінляндського корпусів) було розділено на військові училища, які замінили вищі (спеціальні) класи корпусів, і військові гімназії.
В 1882 було проведено велику реформу військово-навчальних закладів, місцеві військові гімназії було перейменовано на кадетські корпуси, також школа гвардійських підпрапорщиків була реорганізована в кадетський корпус; в Новочеркаську з'явився Донський кадетський корпус, а трохи пізніше в Оренбурзі було засновано 2-й Оренбурзький кадетський корпус. На початку XX століття, в зв'язку зі збільшенням населення на окраїнах імперії були засновані кадетські корпуси в Ташкенті і Хабаровську, також з'явились нові корпуси і в центральних губерніях.
В 1918 кадетські корпуси на території, що контролювалась більшовиками були ліквідовані; декілька корпусів діяли в еміграції.
Список Кадетських Корпусів Російської Імперії
В дужках вказано дату заснування і реорганізації, виділена найпоширеніша літературна назва закладу.
- Школа математичних і навігаційних наук (1701), Морський кадетський корпус (1743)
- Мініховський корпус кадетів (1732); Сухопутний шляхетний кадетсикий корпус (1743); Імператорський сухопутний кадетський корпус (1766); Перший кадетський корпус (1880)
- Артилерійський і інженерний шляхетний кадетський корпус — (1762); Другий кадетський корпус (1800) (в також називали Гірським кадетським корпусом); 2-й кадетьский Імператора Петра Великого кадетський корпус (1912). В наш час Військовий інженерно-космічний університет ім. А. Ф. Можайского
- Шкловськое благородне училище (1788); Гродненський кадетський корпус (1795); Смоленський кадетський корпус (1806); Перший Московський кадетський корпус (1837); 1-й Московський Імператриці Катерини Великої кадетський корпус (1903)
- Імператорський військово-сирітський будинок (1798); Павловськое військове училище (1829); ліквідований в 1863
- Александровський кадетський корпус для малолітних (1829); ліквідований в 1862
- Тамбовське дворянське училище (1802); Тамбовський кадетський корпус (1830); Неранжирована рота Воронізького кадетського корпусу (1841); ліквідований в 1865
- Новгородський графа Аракчеєва кадетський корпус (1834); Нижньогородський графа Аракчеева кадетський корпус (1882)
- Орловський Бахтіна кадетський корпус (1835)
- Полоцький кадетський корпус (1835)
- Петровський Полтавський кадетський корпус (1836)
- Михайловсько-Воронізький кадетський корпус (1836); Воронізький Великого Князя Михайла Павловича кадетський корпус (1905)
- 2-й Московський кадетський корпус (1837); 2-й Московський Імператора Миколи I кадетський корпус (1896)
- Тульське Александровське військове училище (?); Тульсий Александровський кадетський корпус (1837); ліквідований в 1863
- Александровський Брестський кадетський корпус (1841); ліквідований в 1863
- Оренбурзьке Неплюївске військове училище (1824); Перший Оренбурзький Неплюївський кадетський корпус (1844)
- Омське військове училище (1813); Сибірський кадетський корпус (1845); Омський кадетський корпус (1906); Перший Сибірський Імператора Олександра I кадетський корпус (1913)
- Олександровський сирітський кадетський корпус (1850); ліквідований в 1863
- Неранжирований Владимирський Київський кадетський корпус (1851); Київський Володимирський кадетський корпус (1857)
- Симбірська військова гімназія (1873); Симбірський кадетський корпус (1882)
- 3-а Петербурзькая військова гімназія (1873); Олександрівський кадетський корпус (1882); Імператора Олександра II кадетський корпус (1903)
- Тифліська військова гімназія (1875); Тифліський кадетський корпус (1882); Тифліський Великого Князя Михайла Миколаєвича кадетський корпус (1909)
- 4-а Московська військова гімназія (1876); 4-й Московський кадетський корпус (1882); 3-й Московський Імператора Олександра II кадетський корпус (1908)
- Псковська військова гімназія (1876); Псковський кадетський корпус (1882)
- 3-а Московська військова гімназія (1874); 3-й Московский кадетский корпус (1882), ліквідований в 1893
- Донський кадетський корпус (1883); Донський Імператора Олександра III кадетський корпус (1898)
- 2-й Оренбурзький кадетський корпус (1887)
- Ярославський кадетський корпус (1896)
- Суворовський Варшавський кадетський корпус (1899)
- Одеський кадетський корпус (1899); Одеський Великого Князя Констянтина Констянтиновича кадетський корпус (1915)
- Сумський кадетський корпус (1900)
- Хабаровський кадетський корпус (1900); Хабаровський графа Муравйова-Амурского кадетський корпус (1908)
- Владикавказький кадетський корпус (1902)
- Ташкентський Його Імператорської Високості Нащадка Цесаревича кадетський корпус (1904)
- Вольський кадетський корпус (1908)
- Школа гвардійських підпрапорщиків (1823); Миколаївський кадетський корпус (1882)
- Фінляндський кадетський корпус (1812), ліквідований в 1903
- Каліський кадетський корпус (1793); ліквідований в 1831
Список російських кадетських корпусів у еміграції
- Кримський Кадетський корпус (1920, Крим, на основі «Вільного Полтавсько-Владикавказького кадетського корпусу»)
- 2-й Донськой Кадетський Корпус (1920, Крим); надалі йому повернули ім*я Донського імператора Олександра III кадетського корпусу
- Перший Російський Великого Князя Констянтина Констянтиновича кадетський корпус (така назва з 5 грудня 1929), він же Вільний Російський Кадетський Корпус в Сербії (з 2 серпня 1920); він же Російський Києво-Одеський кадетський корпус в Королівстве С. Х. С. (з 7 серпня 1920)
- Російський кадетський корпус-лицей імені імператора Миколи II в Версалі (1930)
До 1925 року продовжували діяти в еміграції Морський кадетський корпус (Бізерта) і Хабаровський корпус (Шанхай).
Навчальні заклади кадетського типу в СРСР та сучасній РФ, Україні
- Військово-космічний Петра Великого кадетський корпус, Санкт-Петербург
- Військово-технічний кадетський корпус, Тольяті
- Суворовські військові училища в Ульяновську, Усурійську, Москві, Санкт-Петербурзі, Твері, Рязані, та Єкатеринбурзі
- Пансіон вихованиць МО РФ
- Нахімовське військово-морське училище в Санкт-Петербурзі
- Першийприкордонний кадетський корпус ФСБ РФ в Санкт-Петербурзі
- Московський Георгієвський кадетський корпус
- Кадетський ракетно-артилерійський корпус в Санкт-Петербурзі
- Павловська кадетська школа
- Воронізький Великого Князя Михайла Павловича Кадетський Корпус (Державний освітній заклад — кадетська школа-інтернат)
- Київський військовий ліцей імені Івана Богуна
- Ліцей-інтернат № 23 "Кадетський корпус" міста Києва
Мережеві посилання
- Serwer Ruscadet
- Strona Związku Kadetów II Rzeczypospolitej
- Ku chwale kadetów
- Korpus Kadetów SML
- Погоны кадетских корпусов Императорской России
- Кадеты и кадетские корпуса российской империи
- Кадетские корпуса за рубежом
- Краткая история российских кадетских корпусов
- Нагрудные знаки кадетских корпусов
- Київський військовий ліцей імені Івана Богуна
- Кадетські класи в ліцеї-інтернаті № 23 міста Києва
Література
- Ткачук А. Випускники кадетських корпусів — активні учасники Українських визвольних змагань 1917—1921 рр. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Вип. 18: Західно-українська народна республіка: До 90-річчя утворення / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; — Львів, 2009. — С. 444—449. Архівовано з першоджерела 28 березня 2016.
- Барадачев А. Г., Цыбулькин В. В., Рожен Л. Н. Кадетские корпуса ХІХ–нач. ХХ вв.: украинское измерение (система обучения и воспитания). — К.: Преса України, 2012. — 272 с.
- Malarski T., Armia Królestwa Polskiego 1815—1830, Warszawa 1996
- Zieliński K., Dzieje Korpusu Kadetów w Kaliszu (1807—1832), [w:] Rocznik Kaliski, tom VII, Kalisz 1974
- Księga pamięci kadetów II Rzeczypospolitej. Wydawn. Rytm, Warszawa, 2001, ISBN 83-88794-50-7
- Korpus Kadetów Nr.1 Marszałka Józefa Piłsudskiego. W piętnastym roku istnienia Cz.I-II, Lwów, 1933
- Военная энциклопедия — СПб.: Товарищество И. Д. Сытина, 1911—1914
- Horst Erlich: Die Kadettenanstalten. Strukturen und Ausgestaltung militärischer Pädagogik im Kurfürstentum Bayern im späteren 18. Jahrhundert. Herbert Utz Verlag, München 2007, ISBN 3-8316-0677-3
- Olaf Jessen: «Preußens Napoleon» Ernst von Rüchel (1754—1823). Krieg im Zeitalter der Vernunft. Schöningh, Paderborn 2007, ISBN 3-506-75699-0.
- Klaus Johann: Grenze und Halt: Der Einzelne im «Haus der Regeln». Zur deutschsprachigen Internatsliteratur. Universitätsverlag Winter, Heidelberg 2003, (Beiträge zur neueren Literaturgeschichte. 201.), ISBN 3-8253-1599-1. S. 217—249. (Kapitel «Zum historischen und zum literarhistorische [httn Kontext: Die Kadettenanstalten und die Kadettenliteratur — Verklärung und Anklage»)
- Reichsbund ehemaliger Kadetten (Hrsg.): Ernstes und Heiteres aus dem Kadettenleben zu Groß-Lichterfelde. Ein Buch der Erinnerung an das Kadettenkorps. Verlag Stalling, Oldenburg 1921.
- Klaus Schwirkmann: Königlich-Preußische Kadettenanstalt Karlsruhe. Land Baden-Württemberg (Oberfinanzdirektion Karlsruhe), 1977
- 50 Jahre Eidg. Kadettenverband, 1936—1986, Eigenverlag Eidg. Kadettenverband, 1986
- Peter Joachim Lapp: Schüler in Uniform — Die Kadetten der Nationalen Volksarmee, Helios Verlag, Aachen 2009, ISBN 978-3-86933-003-7
- Robert Musil: Die Verwirrungen des Zöglings Törleß. Roman [1906]. Rowohlt, Reinbek 2006, ISBN 3-499-23924-8.
- Leopold von Wiese: Kadettenjahre, eingef. von Hartmut von Hentig, Ebenhausen bei München: Langewiesche-Brandt 1978 (Neuausg. der autobiografischen Jugendschrift)
- Ernst von Salomon: Die Kadetten. Roman [1933]. Rowohlt, Reinbek 1979, ISBN 3-499-10214-5.