Котов Віктор Никифорович
Віктор Никифорович Котов | |
---|---|
| |
Народився |
8 квітня 1912 Одеса |
Помер |
23 лютого 2001 (88 років) Київ |
Країна | Україна |
Діяльність | історик |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | історія, історіографія |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
Звання | професор |
Ступінь | доктор історичних наук |
Нагороди |
Віктор Никифорович Котов (8 квітня 1912, Одеса — 23 лютого 2001, Київ) — український історик, історіограф, доктор історичних наук (з 1971 року), професор (з 1973 року).
Біографія
Народився 8 квітня 1912 року в місті Одесі. 1930 року закінчив школу і влаштувався на роботу складальником у друкарні обласної газети «Чорноморська комуна». У 1933–1935 роках — студент Одеського університету. Продовжив навчання на історичному факультеті Київського університету, який закінчив у 1938 році і цього ж року став його аспірантом. Перед початком німецько-радянської війни працював асистентом в Інституті історії АН УРСР. Від червня 1941 до 1944 року служив у Червоній армії. У вересні 1945 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Україна в завойовницьких планах Наполеона». Працював старшим науковим співробітником у Комісії Академії наук УРСР з історії Великої Вітчизняної війни в Україні і за сумісництвом — на кафедрі історії СРСР Київського університету: викладач, з 1949 року доцент, у 1968–1984 роках завідувач цієї ж кафедри, професор. У 1978 році був членом редакційної колегії при написанні 3-го тому восьмитомника «Історії Української РСР»[1]. Захистив докторську дисертацію на тему: «В. І. Ленін — основоположник радянської історичної науки». Читав лекції з історії Росії 19 століття, з російської і радянської історіографій, низку спецкурсів.
Від 1988 року — на пенсії. Помер у Києві 23 лютого 2001 року.
Наукова діяльність
Автор підручника «Історія СРСР» та більше 60 наукових, науково-популярних та навчально-методичних праць, присвячених історії Росії та України 19 століття, декабристському рухові, поширенню марксизму в Росії, розвиткові історичної науки. Серед них:
- Отечественная война 1812 года. Берлин, 1956;
- В. И. Ленин об историческом развитии России. К.,1961;
- К. Маркс і Ф. Енгельс про Росію і їх зв'язки з російськими революціонерами. К., 1962 (у співавторстві);
- Историография истории СССР. (1917–1934 гг.). К., 1966;
- В. І. Ленін — основоположник радянської історичної науки. К., 1969;
- К. Маркс, Ф. Енгельс і Росія. К., 1971;
- Перші російські благовістителі свободи. К., 1975;
- Введение в изучение истории. К., 1982.
Досліджував суспільні та історичні погляди О. Герцена, О. Пушкіна, В. Бєлінського. Кілька його праць було опубліковано за кордоном, зокрема в НДР, Польщі, Чехословаччині.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, сімома медалями.
Примітки
- «Історія Української РСР». Том 3. Київ «Наукова думка». 1978. стор. 3
Джерела та література
- Я. С. Калакура. Котов Віктор Никифорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 241. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Г. Д. Казьмирчук. Котов Віктор Никифорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Література
- Казьмирчук Г. Д., Латиш Ю. В. Вивчення руху декабристів у Київському університеті ім. Тараса Шевченка в 1944–1991 роках. «Вісник Київського університету. Історія», 2003, вип. 68—70;
- Казьмирчук Г. Д. Котов Віктор Никифорович. В кн.: Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Минуле й сьогодення (1834–2004 рр.). К., 2004;
- Казьмирчук Г. Д. Котов Віктор Никифорович: Людина і вчений. В книзі: Проблеми історії та історіографії України. К., 2007;
- Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спр. 50, 126 арк.