Кохан Кузьма Федорович

Кузьма Федорович Ко́хан (нар. 2 листопада 1913, Рубці нар. 24 травня 2007, Київ) — український художник; член Спілки художників України з 1947 року. Чоловік художниці Парасковії Депутатової, батько графіка Олексія, дід філософа і графіка Ярослава Коханів.

Кохан Кузьма Федорович
Народження 20 жовтня (2 листопада) 1913
Рубці, Лиманський район, Донецька область
Смерть 24 травня 2007(2007-05-24) (93 роки)
  Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Вчитель Федченко Василь Харлампійович, Єлева Костянтин Миколайович, Кричевський Федір Григорович, Трохименко Карпо Дем'янович, Шаронов Михайло Андрійович і Єржиковський Сергій Миколайович
Член Національна спілка художників України
У шлюбі з Депутатова Парасковія Пилипівна
Діти Кохан Олексій Кузьмович

Біографія

Народився 20 жовтня [2 листопада] 1913(19131102) року в слободі Рубцевій (тепер село Рубці Краматорського району Донецької області, Україна). 1938 року з відзнакою закінчив Ворошиловградське художнє училище[1] (викладачі Василь Федченко, Н. Яблонський). Навчався в Київському художньому інституті, на червертому курсі якого, з початком німецько-радянської війни, був евакуйований до Самарканда. В Україну повернувся у 1944 році[1]. 1946 року закінчив навчання в Київському художньому інституті (викладачі Костянтин Єлева, Федір Кричевський, Карпо Трохименко, Михайло Шаронов, Сергій Єржиковський). Дипломна робота — картина «На рідному заводі»[1].

Жив у Києві, в будинку на вулиці Хрещатику 13, квартира 68, потім в будинку на Русанівській набережній 20, квартира 80[2]. Помер в Києві 24 травня 2007 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису, книжкової графіки та плаката. У реалістичному стилі створював портрети, пейзажі, натюрморти, тематичні карти­ни. Серед робіт:

живопис
  • «На рідному заводі» (1946);
  • «Микола Щорс і Василь Боженко» (1948);
  • «Зустріч Тараса Шевченка з Михайлом Михайловим та Петром Лавровим у Якова Полонського» (1948);
  • «Артем на відбудові Донбасу» (1949);
  • «…та й списую Сковороду» (1964);
  • «Садівник-любитель» (1967);
  • «Ранок тракториста» (1970);
  • «Лікнеп» (1971; 1996);
  • «Перше радіо на селі» (1972);
  • «Онук (Мрії)» (1975);
  • «Квіти осін­ні» (1983);
  • «Улюблена книжечка» (1983);
  • «Добре влітку» (1984);
  • «Мед» (1989);
  • «Небо після дощу» (1992);
  • «Автопортрет» (1995);
  • «Пісня жайворонка» (1996);
  • «Я весь у діда пішов (Автопортрет)» (1998);
  • «Екзотичні фрукти» (1999);
плакати
  • «Учіться плавати» (1946, у спів­авторстві);
  • «Футбол — народний вид спор­ту» (1947);
ілюстрації до книг
скульптура
  • «Мати» (1990);
  • «Мій батько» (1991).

Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1947 року. Персональна виставка відбулася посмертна у Києві у 2013 році (посмертна).

Деякі твори зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка, Національному музеї історії України, Шевченківському національному заповіднику в Каневі, Луганському крає­знавчому музеї.

Примітки

Література

;

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.